EduTranslator

Научные работы со всего мира

Страница 12 из 19

Openldap клиент в работе с операционной системой Solaris

в 29.08.2018

в IT технологии

Авторы оригинала статьи — Alex Aminoff & Daniel Feenberg.

Работая с 9 и 10 операционной системой Solaris возникало множество проблем со сбором и установкой PADL’s nss_ldap и pam_ldap, привязанных к клиентской библиотеке OpenLDAPlinked ( скачанной с sunfreeware.com). Но, учитывая большое количество постов от людей с жалобами на её работу, мы в конечном итоге нашли решение. Ниже мы составили отчёт о нашем прогрессе.

Проблема возникает тогда, когда распаковываются оба файла nss_ldap-262 и pam_ldap-184, в случае, если вы пытаетесь пройти по пути /usr/local/lib (то место, где файлы, скачанные с sunfreeware.com, хранятся по умолчанию).

Редактор связей Solaris  /usr/ccs/bin/ld, по умолчанию распаковывает двоичные системы ELF в библиотеке программ этапа исполнения дорожки, которая не содержит /usr/local/lib.  План, не поддерживающий дополнительных функциональных возможностей ./configure of nss_ldap таким образом провалится.

Очевидное решение, которое можно принять это добавить некоторые опции к ./configure:

./configure LDFLAGS=»-L/usr/local/lib -R/usr/local/lib»

(для этого будут нужны сразу и  -R и -L, как в Building Software on the Solaris OS,  секция “Соединение с библиотекой”).

Теперь конфигурация заработает, но рекомпиляция будет барахлить. Если вы посмотрите на неправильную команду, вы можете обратить внимание на то, что кажется, что она вызывает линкер, но без LDFLAGS. Это похоже на баг в Makefile.in, источником которого служит nss_ldap. Сравнивая 228 строчку Makefile.in с самой первой линией, которая даёт линию команд для использования GNU линкера, вы можете увидеть, что в конце 228 строчки отсутствует часть «$(LDFLAGS)».

Пофиксить это можно, редактируя Makefile.in. Более замысловатой опцией может быть изменение Makefile.in с целью передачи этих флагов линкеру относительно распаковки в Solaris, но не будучи знатоком autoconf, я этого не делаю. Не передача LDFLAGS линкеру кажется понятной, но бессмысленной.

Как это случается, кто-то еще зарепортил это как баг в PADL bugzilla: вы можете увидеть мои аргументы насчёт разницы между двумя версиями в этом баг отчёте You can see my submission (очевидно представленном в ldap-266).

pam_ldap  проблемы облачного аккаунта

pam_ldap в 9 Solaris спрашивает об облачном аккаунте (shadowAccount), ниже инструкция о том, как его установить.

pam_ldap, скомпилированный для Solaris 9  по той же схеме, что и nss_ldap above, требует объектов в датабазе LDAP ( путь objectClass=shadowAccount). Стандартные средства перехода к новой версии PADL не создают никаких объектов, если вы загружаете их из источника файлов NIS.

Облачный аккаунт отличается от posixAccount только тем, что он включает пароль подтверждения возраста. К счастью, все поля, относящиеся к возрастному паролю, не обязательны к заполнению. Для того, чтобы пофиксить, нужно добавить:

nss_map_objectclass shadowAccount posixAccount

to ldap.conf.

Также есть вариант включить objectClass=shadowAccount в графу каждого пользователя, но так как pam_ldap работает на FreeBSD и Linux без этого, кажется логичнее сделать маппинг только для Solaris.

Техническое оборудование и приложения, привязанные к библиотекам в /usr/lib

Порядок, в котором Sun пре-компилирует двоичные системы технического оборудования и приложений, таких как  top, ps, и т.д., что выглядит в /lib and /usr/lib для предыдущей библиотеки /usr/local/lib. Или возможно /usr/local/lib i не находится в этих  utils’ дорожках для поиска библиотек в целом. Так что, если мы хотим использовать эти инструменты в версии OpenDLAP в библиотеке клиента ldap вместо Sun’s, мы должны заменить Sun’s линки на следующие:

cd /usr/lib

mv libldap.so.5 libldap.so.5.DIST ; ln -s /usr/local/lib/libldap.so libldap.so.5

cd /lib

ln -s /usr/local/lib/libldap-2.4.so.2

ln -s /usr/local/lib/liblber.so

ln -s /usr/local/lib/liblber-2.4.so.2

ln -s /usr/local/lib/libgcc_s.so.1

Отправка почты и ssh

Функция отправки почты, которая идёт вместе с Solaris 10 привязана к клиентской библиотеке Sun’s ldap client напрямую, и это удобнее, чем идти через nsswitch. Итак, это не заработает, заметите вы или нет библиотеку с похожими линками. Решением является отказ от использования функции отправки почты Sun’s. Переустановить или удалить ей и компилировать отправку почты из источника и затем установить, либо установить что-то более маленькое, на подобие femail  в случае, если вам нужны функции только лишь отправки почты и полный MTA, где бы вы ни были.

Мы можем не получить версию ssh от Sun’s для того. Чтобы она корректно работала с pam_ldap. К тому же эта специфическая проблем, относящаяся к LDAP не ясна. Мы рекомендуем переустановить openssh.

Техническое оборудование, приложения, nscd

С Solaris 9 и 10 мы заметили, что многие приложения и техническое оборудование, загруженные с OS с использованием интерфейса getgroupbyname() не работают при использовании nss_ldap для вызова клиента библиотек Openldap’s ldap. Это включает lp, lpr, автомонтирование файлов и вход в систему. Признаки следующие:

— uids отображаются, без имён пользователей, при работе таких программ, как  ls, top и ps

— syslog sees сообщение выглядит как:

Sep  9 10:16:29 nber6 top[435]: [ID 293258 user.warning] libsldap: Status:

2 Mesg: Unable to load configuration ‘/var/ldap/ldap_client_file’ (»).

Кажется, что отключение nscd позволит этим программам работать. В системе solaris 10’s FMRI это

svcadm disable svc:/system/name-service-cache:default

Возможно nscd как-то статично прикреплен к версии Sun’s в клиентской библиотеке версии ldap?

Чтение Книги Бытия

в 29.08.2018

в Литература

Автор оригинала статьи — David Blumenthal.

Вступление

Величественный размах создания истории, рассказанной в Книге Бытия 1:1-2:3 поражает меня каждый раз, когда я читаю её. Её сила непомерна, простота повергает в трепет, а стройность слога глубоко будоражит. Есть что-то вневременное, трансцендентное в этом повествовательном творении. Я прочитал это творение традиционно на праздник Симхат Тора и был тронут до слез его трансцендентной силой.

И в тоже время, эта история является очень сложным текстом. Она даже более сложная, чем текст истории эволюции, который сам по себе непростой. Она поднимает так много вопросов: Каково значение грамматической беспорядочности в первом предложении? Водоёмы не созданы? Что конкретно произошло на второй день? Почему требуется именно два дня для того, чтобы создать «воду и землю»? Учитывая то, что деревья были созданы с фруктами, были ли весенние и осенние фрукты созданы в одно время? Что возникло первее, курица или яйцо? Какая разница, и существует ли она между скользящими по поверхности и ползающими созданиями? Что такое «образ Бога», по подобию которого человек был создан? Так как существует разница между историями 1:1-2:3 и 2.4-2.5, какие связи между этими двумя писаниями? Учение это единственный путь постичь повествование; чем больше вы учитесь, тем более глубоким текст становится.

Самая читаемая книга в раввинской иудейской культуре по правде говоря и не книга вовсе, а комментарии к книге. Это комментарий Раши к Танаху. Никто с образованием, укорененным в традиции не найдёт своего пути в относящейся к священному писанию тексте без комментариев Раши (1040-1105, северная Европа). Его комментарии, которые являются смесью пояснений и методом разъяснений Мидраш, был и остается ключом к раввинскому пониманию Танаха. Другой комментатор, широко читаемый, но только теми, кто уже посвящен в знания текстов это Ибн Эзра (1089-1164, Испания). Его комментарии очень техничны. Он также очень лаконичен и сложен для понимания. Также существуют третьи комментарии к Библии от Рашбама (1085-1174, северная Европа). Он остаётся очень близок к аутентичному тексту и его комментарии к этой главе опущены из многих стандартных изданий раввинских комментариев; почему? Оня являлся внуком Раши; что же подтолкнуло его к написанию своих собственных комментариев? В конце концов, что философ, раввинский мудрец и каббалист, как Нахманид, известный как Рамбан, (1194-1270) может делать в этим повествованием? Как его научные, философские и мистические знания выразились в тексте Тораха?

Для того, чтобы ответить на вопрос о различных интерпретациях создания повествования, сначала я изучил этих четырёх комментаторов.

Если взглянуть с этой точки зрения. Два очень интересных вопроса всплывают: Первый, как Раши, Ибн Эзра, Рашбам и Рамбан прочитали текст? Каково их восприятие повествования, если смотреть на их комментарии? Как нужно писать повествовательную линию так, чтобы интерпретации соответствовали ей?  Как выглядит «Библия Раши»? «Библия Ибн Эзры»? «Библия Рашбама» и «Библия Рамбана»?

Для того, чтобы ответить на первый вопрос, я попросил студентов переписать повествовательные творения с точки зрения разных комментаторов. В нижеследующем тексте, я представляю отрывок переписанного куска согласно Раши и Ибн Эзры от имени мисс Тоби Дайректор Голдман и меня. Наша работа это результат долгой учебы, проведенной совместно с  лидерством Фонда наследия Векснер в Атланте (Wexner Heritage Foundation leadership group) и нам бы хотелось высветить их участие в этой работе. В дополнение, я предоставляю мои переписанные варианты Рашбама и Рамбана. Для сравнения, я включаю копию на иврите и мой перевод оригинального текста, названный «традиционная Библия». Эта версия достаточно близка к оригиналу, написанному на иврите, а также к традиционному английскому стилю и ритму.

Существование четырёх, очень различных «чтений» Библейской истории наталкивает на вопрос, как один может представить их лучше, чем другие? Говоря более масштабно, как один из них может показать многозначность текстов? В предыдущей книге, я презентовал четыре псалма, каждый с четырьмя комментариями, в форме «объединённого текстуального поля» — это собрание текста на странице так как устроена традиционная раввинская книга, когда главный текст находится по центру, а комментарии окружают его. Это метод представления текста, относительно новый на английском языке, является классическим раввинским методом представления священных текстов, которые могут читаться более, чем в одной интерпретации. Моя презентация была хорошо принята и в печатной копии этой статьи я собрал переделанный вариант священного писания Раши, Ибн Эзры, Рашбама и Рамбана точно так же.  Для интернет версии, которую вы наблюдаете, я экспериментировал с новыми формами. Я приглашаю читателя последовать за этими переделанными писаниями в этом новом иудейском режиме текстовой презентации.

Я использовал следующие редакционные съезды: (1) Там, где комментатор предлагает больше, чем одну интерпретацию, я даю их как альтернативу в сносках, подписанных «Альт.». Там, где альтернативная фраза на английском кажется приемлемой, я также представляю её в сносках, с обозначением «лингв. Альт.» (Лингвистическая альтернатива). (2)  Переписанные писания предоставлены в большей степени без сносок на литературу, по которой комментарии составлены. Если читатель хочет получить эти источники, ему нужно обратиться к издательским и переводческим сноскам. (3) Я систематически использовал общую лексику, даже если речь шла о Боге, в то время как иудеи использую гендерно-мужскую лексику в отношении Бога и для общих человеческих отношений.

* * * * * * *

Второй вопрос, который возник в ходе изучения и преподавания этих комментариев был: Существует ли такая вещь, как «простое значение», sensus litoralis, пешат? Или мы имеем дело с многозначным текстом, который не может иметь одного значения? Если так, то как каждый может заявлять об авторизованном толковании многосмыслового текста? Каковы отношения между многопараметрическим представлением и правдой? Эти вопросы, находившиеся на переднем плане литературного и философского критицизма во второй половине нашего столетия, были известны средневековым комментаторам, чьи чтения повествований здесь предоставлены. Непосредственное соприкосновение с переписанными текстами представляет возможность исследовать эти вопросы более полно.

Чтение этих творений совместно приводит к чувству удивления – из-за глубины самой Библии и благодаря заботе, с которой более ранние читатели, относились к писанию. Переписывание творения с точки зрения нескольких комментаторов только подчеркнуло это, также как стало очевидным то, что одно лишь их изучение, не приводит к такому эффекту. Если, как утверждает Джон Левенсон ,[8]  оригинал Библейской версии истории создания всего был сотворён для того, чтобы поставить штамп на предыдущие и параллельные, более хаотичные версии, то текст не может быть востребованным долго, даже в абсолютной полноте текста, вместе с любовью и светом читателей, которая одаривает его сквозь годы, поколения и его собственный хаос.

Мы вязнем в вопросах и интерпретациях. Хотя мне кажется, что не существует ни этого «простого значения», ни sensus litoralis, ни пешата. Разве что есть вариации литературных интерпретаций, хотя все они ведут к теологическому тезису, что Бог един, и что он, так или иначе, есть источник всего существования и создания. Нет одного определённого голоса, а точнее голосов, скорее есть только один Голос.

Вопрос полномочия создания повествования неоднозначен – духовный идеологический и социально-политический. Оба эти измерения обычны для вопроса об официально написанных или устных текстах во всех религиозных традициях. Оба они могут быть заданы для определения «сакральности» текста или текстов на рассмотрении.

Духовно-теологическое значение текста может формироваться из одного или нескольких источников. Можно поспорить с Хешелем,[9] в том, что высший авторитет сакрального текста исходит из его качества содержать в себе божественность, ссылаясь на трансцендентное. Этот аспект текста, никак не могущий быть проверенным, является узнаваемым и каждое поколение передает смыслы его божественной природы. Значимость текста, с этой точки зрения, это эхо духовности, проходящей сквозь время. Также можно поспорить с Иегудой Галеви в том, что высший авторитет священных текстов идёт от непрекращающихся исторических свидетельств его экстраординарного происхождения. Присутствие более, чем миллиона людей в Синае  и постоянные от поколения к поколению утверждения, что текст был предоставлен Богом в настоящий момент указывает на авторитетность текста. [10] Существуют также и другие утверждения, происходящие из духовного опыта и исторических свидетельств. Эти аргументы, конечно, наиболее достоверные. Если смотреть с этих точек зрения, Голос создания повествования, то есть теологические тезисы, что единый Бог создал реальность, являются «проверенными» для современного читателя, будь то её или его личный опыт или весосмость непрекращаемых исторических свидетельств. В обоих случаях, авторитетность не ручается за детали; это интерпретационный спор. Опыт и/или история подтверждают только Присутствие и Голос.

Социально-политическая значимость текста также может возникать из одного или нескольких источников. Можно поспорить с Капланом [11] в том, что именно принятие текста обществом подтверждает и дает ему святость. Если текст не принимается социумом, он не становится частью канона и не становится святым.   И так же можно поспорить с Маймоидом [12] о том, что существует бесконечная цепь богословов, авторитет которых признан обществом, а также существуют люди, которые обязаны авторитетностью тексту.  Если возможно распознать разницу между этими людьми и их авторитетностью, то можно и испытать различные чувства по отношению к тексту. С этой точки зрения, правда создания повествования заключается в функции социума, к которому принадлежат и/или теологи, которые инвестируются кем-то для определения правды. [13]

В статье, которую я написал много лет назад, [14] я говорил о том, что Маймоид конфронтирует с вопросом об авторитетности текста и с духовно-теологического разреза и социально-политического, а также я определил, что Моисей, а следовательно религия Тораха и иудейская, были превосходны по двум определениям сразу. Моисей достиг наиболее совершенного духовного состояния и он дал миру наиболее продвинутую легальную систему. Он, получается, сумел достичь и духовно-теологического и социально-политического авторитета. К тому же, текст, который он написал, в его прямой эманации от Бога, является божественным, но в его языке и концепциях, это была работа Моисея, наиболее хорошо подготовленного интеллектуально человека в те времена. Авторитетность Тораха также была слиянием духовно-теологического (божественного) и социально-политического (человеческого). Его происхождение было небесным, но его формулировки, детали языка, его теология, и законные смыслы, наверняка будут обсуждаться еще на протяжении тысячелетий после Моисея. [15 ] Голос будет звучать в множестве голосов.

Мне кажется, что традиционное  иудейское мировоззрение отображается в подходе к тексту – одновременно логоцентричном и многозначном; он ясный и в то же время имеет множество значений. Текст, даже если речь идет о священном тексте, является результатом интертекстуальности – со всеми предыдущими текстами или контекстами, с текстами с описаниями божественного опыта в социуме, и с личными текстами автора и читателя. К тому же текст всегда многозначен. И так как текст имеет авторитетность, которая варьируется от духовной, теологической, общественной и политической точкой зрения читателя, это авторитетность, которая предоставляет интеллектуальную, духовную и социальную согласованность. Текста также всегда однозначен и ясен, он логоцентричный[16] И наконец, даже если авторитетность текста многозначна – едва только читатель пробирается в детали – многозначность улетучивается, разрушая логоцентричность текста. Переписывание истории творения, в своей аутентичности и многозначности демонстрирует взгляд на мир очень ясно.

Как быть победителем

в 29.08.2018

в Психология

Автор оригинала статьи — André DeHon.

Советы для студентов, начинающих заниматься исследовательской деятельностью.

Смотрите вариант этой страницы на польском, любезно предоставленный Ником Стасовым, чешском, предоставленный Валерией Александровой, казахском в переводе от Джона Вороховски, шведском в переводе от Даниэлы Милтон, Индонезийском, предоставленный Джорданом Силаэном, а также немецком и вьетнамском от Филиппа Эггера и Лауры Химмер.

[Примечание: Наблюдения и рекомендации на основе опыта Ученической исследовательской Программы (UROP)]

Не зависайте на том, чтобы всё понимать на начальном этапе

Самая сложная задача, с который вы сталкиваетесь в начале любого проекта это то, что существует огромное (скорее даже неподъемное) количество вещей, которые нужно знать для того, чтобы правильно решать задачи. Этот феномен абсолютно правдив как в частности для начинающего исследователя, так и в целом для любого исследовательского проекта. И знания о том, как быть с этой задачей будут важным знанием на пути становления исследователя. И напротив, блокирование ваших действией и прогресса в ожидании знаний, будет неверным шагом.

Механизмы, используемые победителями включают следующее:

  • Приоритетность (что нужно сделать в первую очередь)
  • Чтение (читать всё, что в доступе и жадно искать большего; но не стоит на месяц зарываться в книги, вместо того, чтобы воплощать идеи в жизни; эти два аспекта нужно лишь удачно совмещать.)
  • Многопоточность (если застряли на чем-то или путь закрыт, оглядываться вокруг в поисках вещей, которые еще можно делать сейчас)
  • Погоня за многочисленными техниками возможных решений (возможно кто-то продвигается легче и имеет меньше блоков на пути)
  • Благонамеренное мышление (итак, допустим эту сверхпроблему удалось решить, поможет ли это решать другие проблемы в будущем?)
  • Не давать проходу людям, у которых есть информация, в которой вы нуждаетесь (вы можете считать, что они могут знать то, чего вы не знаете, но чаще всего у них нет точных идей касательно того, что вам следует делать и чего не делать; начните с того, чтобы попросить у них некоторых рекомендаций в тех вещах, которые вам могут быть полезны. Проявляйте уважение к их времени и всегда упорно идите за теми ресурсами, которые вам дали прежде, чем просить персональных объяснений.)
  • Предлагайте рабочие модели – возможно они неправильные или отличаются от моделей других, но они дают вам что-то, над чем можно поработать, что-то конкретное для обсуждения и сравнения с другими. Вы будете постепенно улучшать ваши модели, но хорошо иметь что-то конкретное в голове для размышлений.

Проигравшие остановятся сразу же, как только наткнутся на что-то, чего они не знают. Остановятся, если решить проблему не получается или есть какие-то трудности в том, что они привыкли считать «своей частью» проблемы. Они остановятся и будут придумывать отговорки, почему они не хотят продвигаться дальше.

Победители считают проблему полностью своей и ищут дорожки вокруг каждой из них.

Проигравшие всегда ищут что-то или кого-то, кого можно будет обвинить в отсутствии прогресса.

Победители находят пути для прогресса несмотря на сложности.

Проигравшие знают все причины, почему это не может быть сделано.

Победители находят способ сделать это.

Общайтесь и чаще синхронизируйтесь с другими

Когда вам нужно построить свои собственные модели, разрешить неожиданные сложности, строить догадки и так далее, обязательно убедитесь в том, что вы общаетесь и синхронизируете свои процессы с вашими коллегами-исследователями. Отличаются ли их модели от ваших? Какие модели и предположения вы можете взять друг у друга? Расскажите им о своих мыслях, о том, где вы застряли и как вы пытаетесь выбраться из ваших проблем.

Анализируйте, разбирайте на части

Проблема в целом часто кажется неразрешимой. Разбирайте её на посильные для решения кусочки. Решайте проблемы по одной. Разделяйте и властвуйте.

Это может звучать очевидным, но это работает. Я превратил множественные проблемы, которые возникали и очень пугали на одно-двух дневные задачи. Затем решал их последовательно. Чем больше я понимал, тем больше проблем и задач возникало, но все они снова могут быть разобраны на маленькие части, на которые обращаешь внимание по отдельности.

Будь организованным

В компьютерных системах огромным фактором, ограничивающим нашу способность противостоять проблемам, является многосложность. Вам нужно работать постоянно для того, чтобы структурировать проблему и ее понимание для того, чтобы иметь дело с присущей ей сложностью. Тщательно сохраняйте то, что было сделано и то, что еще нужно сделать. Делайте списки; записывайте их на бумагу; не полагайтесь на вашу память ( или что еще хуже, на память вашего супервайзора) в удержании всех вещей, которые вам нужно сделать и тех промежуточных дел, которыми вам нужно заняться.

Расставляйте приоритеты

Расставляйте приоритеты в своих усилиях и сообщайте о них вашему супервайзеру. Частым случаем бывает то, что супервайзер просит сделать вас А, забывает об этом, затем просит сделать Б еще до того, как вы теоретически могли бы закончить задачу А. Если вы не уверены в том, что Б сейчас приоритетнее А, спрашивайте конкретно об этом. Иногда Б будет приоритетнее, но чаще всего нет, и ваш супервайзер будет рад тому, что вы напомнили ему, что были заняты работой с задачей А. Следите за развитием пункта Б и, когда вы закончите с А, убедитесь в том, что Б всё еще имеет актуальность.

Осознайте, что ваш супервайзер занят

Курирующий вас профессор или выпускник-супервайзер занят своими делами. Он нанял вас для того, чтобы вы ему помогали в завершении дел больше, чем он смог бы сам. Вашим огромным плюсом для него будет ваше собственное движение и мотивация.

Не рассчитывайте на то, что супервайзер будет решать все ваши проблемы. Узнайте, о чём он думал и предложите работать оттуда, как от исходной точки.

Но осознавайте, что может настать время, когда вы вкладываете больше качественных размышлений во что-либо, чем он ( и это может случаться всё чаще и чаще по мере продвижения вашей работы). А это значит, что если вам кажется, что у вас есть более удачное решение какой-либо из проблем, озвучьте это. При идеальном раскладе это именно то, что должно происходить. Ваш супервайзер даёт вам зернышко и некоторые указания, затем удаляется заниматься своими делами. Вы концентрируетесь на заданной проблеме и в конце концов возвращаетесь со знаниями и новыми осознаниям касательно вопроса.

Как супервайзер, я работаю в двух режимах:

  1. До того, как студент продемонстрирует то, что он размышлял о проблеме более глубоко, чем я, я настойчиво выступаю за то, чтобы он делал, как я говорю.
  2. Как только студент изучил проблему из глубины, тут уж мы можем обсудить её, и часто случается, что студент становится экспертом в этой частной проблеме и дальше я могу давать общие советы из моего личного опыта и знаний.

Передавайте наработки

Как только вас принимают на работу, вам нужно предоставить то, чего вы достигли. Но вам не обязательно давать окончательное решение на всё сразу. Это ошибка многих людей и исследовательских проектов.

Проигравшие обещают прекрасные вещи в будущем, но в настоящем не могут ничего показать.

Победители могут предоставить рабочие и готовые к использованию результаты на пути к решению проблемы.

Это могут быть:

  • решения к простым моделям
  • части расходов
  • промежуточная продукция/ данные
  • расчёт проблемы характеристик
  • надежные посредники

Демонстрируйте прогресс

Это позволяет вашему супервайзеру давать обратную связь и помочь расставить приоритеты в вашем внимании – часто это помогает вам обоим внести необходимые корректировки на полпути работы, что увеличивает ваши шансы на успех и даст интересные результаты в конце предприятия.

Требования и понимание неизменного развития (не забывайте, что в начале ключевым моментом является несовершенное знание). Изменения в движении нормальны, ожидаемы и вполне здоровы (так как это всегда результат большего знания и понимания). Постепенно растущая модель является здоровой и сильной. Она готова к адаптациям во время того, как монолитная (всё и сразу) модель является хрупкой и часто ведёт к великим решениям, не относящимся к реальной проблеме.

Шаг за шагом выращивайте ваши решения (особенно в области программного обеспечения).  В новых главах, которые появятся в 20 Ежегодном Издании Мифического Человеко-Месяца (Mythical Man Month, Brooks), освещается постепенное развитие и прогрессивное усовершенствование на пути к цели. И эти новые техники всегда очень ценны, начиная с первого оригинального номера издания. Из моего личного опыта, я полностью поддерживаю эту постепенность и вижу в ней позитивный вклад в моральные аспекты работы (ваши, вашей команды и вашего начальника).

Надёжные целевые промежуточные этапы

Взгляните на некоторые промежуточные моменты в вашем поэтапном пути решения некоторых проблем.

  • части, где некоторые понятные кусочки проблемы были разрешены 
  • вещи, на которые вы можете рассчитывать
  • вещи, с которыми можно не спешить
  • вещи, которые можно разделить между членами команды ( попросить их о помощи)
  • пункты реализации

Не превращайте проблемы (подзадачи) в исследовательские проблемы без надобности

Часто вы будете наталкиваться на подзадачи без единого, очевидного решения. Если решение этой части проблемы поможет общей цели, возможно необходимо посвятить большее время её изучению и решению, чем это было раньше. Но чаще всего, для большинства подзадач, дела обстоят иначе. Вы хотите быть сфокусированы на главных задачах проекта и прийти к адекватному их решению. В целом, старайтесь делать очевидные простые вещи, которые могут быть сделаны целесообразно.

Создавайте заметки о возможных слабых местах и альтернативах, которые можно найти, поскольку эти слабые места будут требовать развития. В случае, если это станет препятствием или слабым местом в цепочке решений, вы можете пересмотреть проблему и альтернативы и вложить чуть больше усилий для из изучения.

Учитесь решать ваши собственные проблемы

Глобально в жизни не всегда будет рядом тот, кому можно задавать вопросы. Жизненно важно научиться способам разрешения любых проблем, с которыми вы можете столкнуться, самостоятельно. Используйте помощь супервайзера как опору или временные платформы только для того, чтобы запустить свое самостоятельное движение. Наблюдайте за ними и учитесь не только ответам, которые они помогают найти, но и способам поиска ответов, которые самостоятельно вам недоступны. Стремитесь к независимости. Изучайте техники и достигайте уверенности в вашей собственной способности решать проблемы сейчас.

Биовар: общие сведения

в 29.08.2018

в IT технологии

Оригинал статьи доступен по ссылке.

Многокомпонентная сетевая модель воздействия использованных в качестве оружия биологических болезней.

В попытках подготовиться к нападениям, представители правительственных структур должны уметь анализировать последствия своих решений в различных ситуациях. Рассмотрим, например, попытку решить, должны ли все граждане США быть вакцинированы для оспы.

Существует огромное количество спекуляций вокруг темы потенциального истребления оспой. Медицинские эксперты, ученые и деятели правящих органов обязаны выстроить метод мышления сквозь запутанность взаимосвязей для выявления эффективности тех или иных прививочных или сдерживающих распространение болезни стратегий. К сожалению, большинство из существующих методов достаточно ограничены, так как они подходят только к  одной болезни, обесценивая такие факторы, как география городов, которая может способствовать распространению болезни, а также не беря во внимание то, как люди пользуются их социальными сетями (кто кому является другом) для передачи информации, такой как посещение того или иного врача. В целом, способность оценить влияние широкого спектра биологических атак и эффективность политики сдерживания, необходима с точки зрения информирования и планирования. Она требует логических рассуждений касательно социального реагирования и процессов болезни, как комплексной социальной системы.

Проект БиоВар объединяет передовые модели вычислительных операций для социальных сетей, средства коммуникации, типы болезней, демографические точные модель агента, модели рассеивания воздуха, а также модель диагностики ошибок в одной единственной интегрированной модели влияния атаки на город. В отличии от традиционных моделей, которые выглядят как гипотетические города, в БиоВар аналитик данных может исследовать реальные города, используя комплексный учет данных народонаселения, школьные маршруты и другую публично доступную информацию. Более того, вместо того, чтобы только предоставлять информацию о количестве инфекций, Биовар моделирует агентов, которые дают сведения об их жизнях – и о здоровой, и об инфицированной.

Это дает возможность аналитику наблюдать за негативными последствиями различных атак и политике сдерживания таких факторов, как любой вид абсентеизма, количество кликов на те или иные медицинские сайты, медицинские звонки, страховые иски, уровень смертности и избыточное количество фармацевтических покупок.

БиоВар перешагивает через существующие эпидемиологические модели, которые не учитывают неоднородность генетического состава социальных сетей и географическое распространение людей в случае вспышки прогнозируемой болезни.

БиоВар это попытка развить гибкий и точный симуляционный инструмент для изучения распространения болезни и поведение агента в ответ на заболевание. Мы верим, что этот проект поможет исследователям в понимании, прогнозировании и анализе биологических атак, которые могут использоваться в качестве оружия на городском уровне. А также вместит в себя анализирование моделированных ситуаций, которое поможет в принятии решений об информировании в сложной социально-технической сфере. К примеру, с его помощью можно смоделировать ситуацию для изучения последствий различных атак инфекционных, и не только, заболеваний в условиях как повышенной боевой готовности, так и в её отсутствии.

Версия 2.1 была протестирована в 3 городах, может обрабатывать 2.5 миллионов агентов и 2 года интеракций в 1 день при помощи 4ёх процессорной системы, а также содержит модели 60 болезней. Основные модули включают: Формирование Города, Формирование Социальной Сети, Поведение Агента, Болезнь (Передачи, Развитие и Диагноз), Погоду (ветер и климат), Формирование Атаки, Аэрозолированное Распространение. Актуальные статистические данные, географические и поведенческие данные используются в ней как вводные данные. Продукты, разработанные для отображения реальных данных абсентеизма, вызовы скорой помощи, отпускаемые без рецепта товары и прочее..

Версия 2.2 была оптимизирована и тестирована в 5 городах.

В летнем институте студенты имеют возможность показать и обсудить их проекты и работ над БиоВар.

Навука і тэхналогія вугляродных нанатрубак

в 29.08.2018

в Наука

Арыгінал артыкула.

Вугляродныя нанатрубкі – гэта трубкі малекулярнай школы з графіцізіраванага вугляроду з выдатнымі ўласцівасцямі. Яны з’яўляюцца аднымі з самых вялікіх і моцных валокнаў і маюць адметныя электронныя ўласцівасці, і шмат іншых унікальных характарыстык. Таму яны прыцягнулі велізарны навуковы і прамысловы цікавасць, а таксама тысячы артыкулаў пра нанатрубкі публікуюцца кожны год. Камерцыйныя прымянення досыць павольныя, аднак, першапачаткова з-за цэны высокай прадукцыйнасці нанатрубак высокай якасці.

Гісторыя

У цяперашні час вялікую цікавасць да вугляродным нанатрубкам з’яўляецца прамым вынікам сінтэзу бакмінстэрфуллярэна, С60 і іншых фуллярэнаў у 1985 годзе. Адкрыццё таго, што вуглярод можа ўтвараць стабільныя, спарадкаваныя структуры, выдатныя ад графіту і алмазу, стымулявала даследчыкаў ва ўсім свеце шукаць іншыя новыя формы вугляроду. Новы імпульс пошукаў быў нададзены, калі ў 1990 годзе было паказана, што C60 можа быць выраблены ў простым дуго-выпарнымі апараце, лёгка даступным ва ўсіх лабараторыях. Менавіта падчас прымянення такога апарата японскі навуковец Суміа Ііджыма ў 1991 годзе адкрыў вугляродныя нанатрубкі, звязаныя з фуллярэнам. Трубкі складаліся з, мінімум, двух слаёў, часам больш, і мелі знешні дыяметр ад 3 нм да 30 нм. Яны заўсёды былі зачыненыя з двух рэшт.

Электронная мікрафатаграфія ў якой праходзіць святле некаторых шматслойных нанатрубак паказана на малюнку (злева). У 1993 годзе быў адкрыты новы клас вугляродных нанатрубак з усяго толькі адным пластом. Гэтыя аднаслаёвыя нанатрубкі звычайна ўжо, чым шматслойныя трубкі, з дыяметрам звычайна каля 1-2 нм, і яны больш выгнутыя, чым прамыя. Малюнак справа паказвае некалькі тыповых аднаслаёвых трубак. Хутка было ўстаноўлена, што гэтыя новыя валакна маюць спектр незвычайных уласцівасцяў (гл. ніжэй), і гэта выклікала выбух даследаванняў у сферы вугляродных нанатрубак. Важна адзначыць, што нананумарныя трубкі вугляроду, якія вырабляюцца каталітычны, былі вядомыя за шмат гадоў да адкрыцця Ііджимы. Галоўная прычына, чаму гэтыя раннія трубкі не прыцягвалі шырокай цікавасці ў тым, што яны былі структурна недасканалыя, і таму практычна не мелі цікавых уласцівасцяў. Нядаўнія даследаванні засяродзіліся на паляпшэнні якасці каталітычны вырабляемых нанатрубак.

Структура

Фіксацыя вугляродных нанатрубак – гэта sp2, дзе атам далучаецца да трох суседзяў, як у графіце. Таму трубкі могуць лічыцца згорнутымі ў трубачку лістамі графена (графен – гэта асобны пласт графіту). Ёсць тры розных спосабу, у якіх ліст графена можа быць згорнуты ў трубку, як паказана на дыяграме ніжэй.

Першыя два з іх, вядомыя як «крэсла» (уверсе злева) і «зігзаг» (злева пасярэдзіне) маюць высокую ступень сіметрыі. Тэрміны «крэсла» і «зігзаг» ставяцца да размяшчэння шасьцікутніка вакол перыферыі. Трэці клас трубак, які, на практыцы, самы агульнапрыняты, вядомы як хіральны, азначае, што ён можа існаваць у двузеркальных, звязаных з імі, формах. Прыклад хіральнай нанатрубкі паказаны ў самым нізе злева.

Структуру нанатрубкі можна ўдакладніць вектарам (n,m), які вызначае, як ліст графена згорнуты ў трубку. Гэта можна зразумець, паглядзеўшы на малюнак справа. Каб вырабіць нанатрубкі з індэксамі (6,3), дапусцім, ліст згорнуць так, што атам з паметкай (0,0) накладзены на той, што з паметкай (6,3). Гэта можна ўбачыць на малюнку, што m = 0 для ўсіх трубак «зігзаг», у той час, як n = m для ўсіх трубак «крэсла».

Сінтэз

Метад дугавога выпарэння, які вырабляе нанатрубкі найлепшай якасці, уключае прапусканне току каля 50 амп паміж двума графітнымі электродамі ў атмасферы гелія. Гэта ўплывае на выпарэнне графіту, некаторая частка кандэнсуецца на сценах рэакцыйнага рэзервуара, а некаторая – на катодзе. Гэта ўклад у катод, які змяшчае вугляродныя нанатрубкі. Аднаслаёвыя нанатрубкі вырабляюцца, калі Co і Ni або якой-небудзь іншы метал дадаецца да анода. З 1950-ых, калі не раней, было вядома, што вугляродныя нанатрубкі можна таксама зрабіць у ходзе прапускання газу, які змяшчае вуглярод, такога як вуглевадарод, а не каталізатара. Каталізатар ўтрымлівае метал, звычайна Fe, Co або Ni. Гэтыя часціцы стымулююць распад газападобных малекул ў вуглярод, а затым пачынае расці трубка з часціцай металу на кончыку. У 1996 годзе было паказана, што аднаслаёвыя нанатрубкі могуць вырабляцца каталітычна. Дасканаласць вугляродных нанатрубак, якія вырабляюцца такім чынам, звычайна горш за тых, якія зроблены дугавым выпарэннем, але за апошнія гады былі здзейснены значныя паляпшэнні ў тэхніцы. Вялікая перавага каталітычнага сінтэзу над дугавым выпарэннем ў тым, што ён можа быць павялічаны для масавай вытворчасці. Трэці важны метад стварэння нанатрубак ўключае выкарыстанне магутнага лазера для выпарэння металаграфітавай мэты. Яго можна выкарыстоўваць для вытворчасці аднаслаёвых трубак з вялікай магутнасцю.

Ўласцівасці

Сіла sp2 вуглярод-вугляроднай сувязі дае вугляродным нанатрубкам дзіўныя механічныя ўласцівасці. Велічыня матэрыялу вымяраецца ва ўмовах свайго модуля Юнга, узровень змяненняў ціску з ужывальнай напругай. Модуль Юнга найлепшых нанотрубок можа быць высокі, напрыклад, 1000Гпа, што, прыкладна, у 5 разоў вышэй, чым сталь. Мяжа трываласці, або разбуральная дэфармацыя нанатрубак, можа даходзіць да 63Гпа, прыкладна ў 50 разоў вышэй, чым у сталі. Гэтыя якасці, злучаныя з лёгкасцю вугляродных нанотрубок, даюць ім велізарны патэнцыял у такой сферы прымянення, як паветраная і касмічная прастора. Было таксама прапанавана, што нанатрубкі могуць быць выкарыстаны ў «касмічным ліфце», — кабель «Зямля-космас» упершыню быў прапанаваны Артурам С. Кларкам. Электрычныя ўласцівасці вугляродных нанатрубак таксама незвычайныя. Асабліва характэрны факт, што нанатрубкі могуць быць металічнымі або паўправадніковымі, у залежнасці ад іх структуры. Такім чынам, некаторыя нанатрубкі маюць праводнасць вышэй, чым у медзі, а іншыя вядуць сябе больш, як сілікон. Існуе вялікі інтарэс у магчымасці канструявання нанаметрычных электронных дэвайсаў з нанатрубак, і некаторыя вынікі ўжо атрыманы ў гэтай сферы. Аднак, для таго, каб сканструяваць карысны девайс, нам спатрэбіцца сабраць шмат тысяч нанатрубак ў пэўную схему, а ў нас пакуль што няма неабходнай ступені кіравання, каб дасягнуць гэтага. Ёсць некалькі сфер тэхналогіі, дзе вугляродныя трубкі ўжо выкарыстоўваюцца. У іх уваходзяць плоскія экраны, СЗМы і сэнсарныя девайсы. Унікальныя ўласцівасці вугляродных нанатрубак без сумнення прывядуць да яшчэ вялікіз сфер прымянення.

Нанарожкі

Аднаслаёвыя вугляродныя конусы з марфалогіяй, падобнай на склад нанатрубак, былі ўпершыню падрыхтаваны Пітэрам Харысам, Эдманом Тсангом і іх калегамі ў 1994 (націсніце тут, каб убачыць нашу працу). Яны былі зроблены пад высокай тэмпературай тэрмічных апрацовак фуллярэнавай сажы – націсніце тут, каб убачыць стандартны малюнак. Група Суміа Іідзімы пасля паказала, што іх таксама можна вырабляць лазерным выпальваннем графіту, і дала ім імя «нанарожкі». Гэтая група прадэманстравала, што нанарожкі маюць адметныя адсарбцыйныя і каталітычныя ўласцівасці.

Параўнальныя атрыбуты

в 29.08.2018

в IT технологии

Арыгінал артыкула.

Пераможца прэміі Марра (Намінацыя «Лепшае даследаванне»), ICTV 2011

Дэйві Парыкх і Крыстэн Гауман

(Даступныя некалькі перакладаў гэтай старонкі. Змест згенераваны незалежнымі крыніцамі і не праходзіў нашу праверку. Вы самі прымаеце рашэнне.Romanian by azoft. Slovakian by Sciologness Team. Russian by Alexander Nikiforov. Indonesian by ChameleonJohn.com. Polish by Weronika Pawlak. Czech by Barbora Lebedova. Ukranian by Translator Group. Portuguese by Artur Weber. Estonian by Johanne Teerink. French by Avice Robitaille. Hindi by Dealsdaddy. Slovenian by Jurij Rodionov. German by Philip Egger. Dutch by Arno Hazecamp. Hungarian by Marie Walton.)

«Хто можа намаляваць на вясёлцы лінію, дзе заканчваецца фіялетавае адценне і пачынаецца аранжавае? Мы можам бачыць выразна адрозненне колераў, але дзе дакладна адзін колер, змешваючыся, ўваходзіць у іншы? Тое ж самае з разважнасьцю і вар’яцтвам».
 
— Херман Мельвіль, Біллі Бадд

Анатацыя

Бачныя і названыя чалавекам «атрыбуты», могуць прынесці карысць розным апазнавальным задачам. Аднак, існуючыя тэхнікі звялі гэтыя характарыстыкі да катэгарычных ярлыкоў (напрыклад, чалавек «усміхаецца» або не, пейзаж «сухі» або не) і, такім чынам, не змаглі ахапіць больш агульныя семантычныя сувязі. Мы прапануем змадэляваць параўнальныя атрыбуты. Атрымаўшы дадзеныя рэжыму навучання, фармуліруюшчыя, як катэгорыі аб’екта/пейзажу звязаны, у адпаведнасці з рознымі якасцямі, мы даведаемся функцыю ранжыравання атрыбуту. Вывучаныя функцыі ранжыравання прадбачаць параўнальную сілу кожнай характарыстыкі на новых малюнках. Затым мы выбудоўваем спараджала мадэль над злучанай прасторай ранжыраваных вынікаў і прапануем новую форму навучання «не гледзячы», у якім назіральнік параўноўвае катэгорыю нябачнага прадмета з катэгорыяй бачнага прадмета праз атрыбуты (напрыклад, «мядзведзі больш пухнатыя, чым жырафы»). Далей мы паказваем, як прапанаваныя параўнальныя атрыбуты надаюць багатыя тэкставыя апісання новым малюнкам, якія, на практыцы, больш дакладныя ў чалавечым тлумачэнні. Мы дэманструем падыход на аснове серыі дадзеных, асоб і прыродных пейзажаў, і паказваем яго выразныя перавагі над традыцыйным бінарным прадугадваннем атрыбутаў для гэтых новых задач.
 

Матывацыя

Бінарныя атрыбуты абмежаваныя і могуць быць ненатуральнымі. У прыкладах вышэй, можна ахарактарызаваць выявы уверсе злева і уверсе справа, як натуральнае і створанае рукамі чалавека адпаведна, як бы вы апісалі малюнак зверху па цэнтру? Адзіны, які мае сэнс, спосаб ахарактарызаваць яго адносна іншых малюнкаў: яно менш натуральнае, чым малюнак злева, але больш, чым малюнак справа. 

Прапанова

У гэтай працы мы прапануем змадэляваць параўнальныя атрыбуты. Замест таго, каб прадбачыць прысутнасць атрыбуту, параўнальныя атрыбуты выяўляюць сілу атрыбуту ў малюнку адносна іншых малюнкаў. У дадатак да натуральнасці, параўнальныя атрыбуты прапануюць больш багатую функцыю камунікацыі, такім чынам, даючы доступ да больш дэталізаванага чалавечага назірання (і таму патэнцыйна высокаму вызначэнню дакладнасці), а таксама магчымасці генераваць больш інфарматыўныя апісанні новых малюнкаў. 

Мы вынайшлі падыход, які вывучае функцыю ранжыраванасці для кожнага атрыбуту, атрымаўшы параўнальна падобныя звязанасці на парах прыкладаў (або, у агульным, частковае парадкаванне на некаторых прыкладах). Вывучаная функцыя ранжыравання можа ацэньваць сапраўдны разрад для малюнкаў, вызначаючы параўнальную сілу атрыбуту, які прысутнічае ў іх.

Мы прадстаўляем новыя формы навучання «не гледзячы» і апісання малюнкаў, якія выкарыстоўваюць прадугадывання параўнальнага атрыбуту. 

Падыход

Вывучэнне параўнальных атрыбутаў: Кожны параўнальны атрыбут вывучаецца праз навучанне да фармулёўкі разраду, атрыманага параўнальнага назірання, як паказана ніжэй: 

Адрозненне паміж вывучэннем шыракапалосай рэйтынгавай функцыяй (справа), якая ўзмацняе жаданую ўпарадкаванасць на прыступках навучання (1-6), і шыракапалосым бінарным класіфікатарам (злева), які падзяляе толькі два класа (+ і -), і не абавязкова захоўвае жаданую ўпарадкаванасць на этапах, як паказана ніжэй: 

 

Новае навучанне «не гледзячы»: Мы вывучаем наступную сістэму: 

  • N поўныя катэгорыі: S бачныя катэгорыі (асацыяваныя малюнкі даступны) + U нябачныя катэгорыі (няма даступных малюнкаў для гэтых катэгорый)
  • S бачныя катэгорыі апісваюцца параўнальна адзін аднаму праз атрыбуты (не ўсі пары катэгорый трэба параўноўваць з усімі атрыбутамі)

 

  • U нябачныя катэгорыі апісваюцца параўнальна (частка) бачных катэгорый ва ўмовах (часткі) атрыбутаў.

 

Спачатку мы вывучаем серыю параўнальных атрыбутаў, выкарыстоўваючы назіранне, прадастаўленае на бачных катэгорыях. Гэтыя атрыбуты могуць быць паўторна вывучаны з знешніх дадзеных. Затым мы выбудоўваем спараджала мадэль (Гаўса) для кожнай бачнай катэгорыі, выкарыстоўваючы вынікі параўнальных атрыбутаў да малюнкаў з нябачных катэгорый. Затым мы выводзім параметры спараджаючых мадэляў нябачных катэгорый, уцелязуючы іх параўнальныя апісанні адносна бачных катэгорый. Візуалізацыя простага падыходу, якую мы выкарыстоўваем, паказана ніжэй:

 

Пробны малюнак ўжыты да катэгорыі з высокай верагоднасцю.   

Аўтаматычна згенераваныя параўнальныя тэкставыя апісанні малюнкаў: Атрымаўшы малюнак I, які неабходна апісаць, мы ацэньваем функцыі ранжыравання на I. Для кожнага атрыбуту мы вызначаем два малюнка, якія б спасылаліся на яго, якія знаходзяцца з абодвух бакоў I, і яны не занадта далёка або занадта блізка. Затым малюнак I апісваюць параўнальна з гэтымі двума малюнкамі, якія спасылаюцца ,як паказана ніжэй:

  

Як відаць вышэй, у дадатак да апісання малюнка параўнальна іншых малюнкаў, наш падыход таксама можа апісваць малюнак параўнальна іншых катэгорый, у выніку маючы чыста тэкставае апісанне. Ясна, што параўнальныя апісанні дакладней і інфарматыўней, чым традыцыйнае бінарнае апісанне.

Эксперыменты і вынікі

Мы праводзім эксперыменты на двух серыях дадзеных:

(1) Пейзажы (OSR) якія змяшчаюць 2688 малюнкаў з 8 катэгорый: ўзбярэжжа C, лес F, траса H, цэнтр горада I, гара M, адкрытая мясцовасць O, вуліцы S і хмарачосы T. Мы выкарыстоўваем асноўныя рысы, каб паказаць малюнак.

(2) Падсерыя дадзеных лікаў публічных асоб (PubFig) якая змяшчае 772 выявы з 8 катэгорый: Алекс Радрыгез A, Клівія Оўэн C, Х’ю Лоры H, Джарэд Лета J, Майлі Сайрус M, Скарлет Ёхансан S, Віга Мартенсен V і Зак Эфран Z. Мы выкарыстоўваем звязаную аснову і каляровыя рысы, каб паказаць малюнкі.

 Спіс атрыбутаў, выкарыстаных для кожнай серыі дадзеных нароўні з бінарнымі і параўнальнымі атрыбутыўнымі каментарамі, прыведзены ніжэй: 

 

Навучанне «не гледзячы»:

Мы параўноўваем наш прапанаваны падыход з двума асноўнымі дадзенымі. Першы – гэта параўнальныя атрыбуты бальнай формы (SRA). Гэтыя асноўныя дадзеныя падобныя на наш падыход акрамя таго, што яны выкарыстоўваюць балы бінарнага класіфікатара (бінарныя атрыбуты) замест балаў функцыі ранжыравання. Гэтыя асноўныя дадзеныя дапамагаюць ацаніць неабходнасць функцыі ранжыравання палепшыць мадэль параўнальных атрыбутаў. Нашы другія асноўныя дадзеныя — гэта мадэль прамога прадугадвання атрыбуту (LDAP), прадстаўленая Lambert et al. на CVPR2009. Гэтыя асноўныя дадзеныя дапамагаюць ацаніць карысць параўнальнага паляпшэння атрыбутаў замест катэгарычных. Мы ацэньваем гэтыя падыходы для рознай колькасці нябачных катэгорый, рознай колькасці дадзеных, выкарыстаных для выпрабавання атрыбутаў, рознай колькасці атрыбутаў, выкарыстаных для апісання нябачных катэгорый, і рознага ўзроўню «недакладнасцяў» у апісанні нябачных катэгорый. Дэталі эксперыментальнай сістэмы можна знайсці ў нашай працы. Вынікі паказаны ніжэй:

Аўтаматычна згенераванае апісанне малюнка:

Для таго, каб ацаніць якасці нашага параўнальнага апісання малюнка, мы правялі чалавечае даследаванне. Мы згенеравалі апісанне выявы, выкарыстоўваючы наш падыход, а таксама бінарныя атрыбуты асноўных дадзеных. Мы далі суб’ектам апісанне, а таксама тры выявы. Адно з трох малюнкаў было апісаным выявай. Задача суб’ектаў была размеркаваць тры выявы грунтуючыся на тым, як яны думаюць, якое з іх было апісана. Чым дакладней апісанне, тым лепш шанцы, каб суб’екты вызначылі правільны малюнак. Ілюстрацыя задання, прадастаўленага суб’ектам, паказана ніжэй: 

Вынікі даследавання паказаны ніжэй. Мы бачым, што суб’екты могуць вызначыць правільны малюнак дакладней, выкарыстоўваючы нашы прапанаваныя параўнальныя атрыбуты, у параўнанні з бінарнымі атрыбутамі. 

Bash — проект Bourne Again SHel

в 29.08.2018

в Программирование

Автор оригіналу статті — Chet Ramey.

Вступ

Bash — це проект Bourne Again SHell, повна реалізація детального каркасу IEEE POSIX та Open Group з інтерактивним редагуванням командного рядка, контроль роботи на структурах, що підтримують його, функції csh, такі як заміна історії та розширення підтяжки, а також заміщення інших функцій. Ось короткий список деяких функцій, доступних у Bash.

Щоб отримати додаткові відомості про функції Bash, нові для цього каркасу, див. довідку. Існує також велика man сторінка, яка має стиль Unix. Сторінка man є остаточним описом функцій каркасу.

Bash — це вільне програмне забезпечення, яке розповсюджується за умовами GNU General Public License, версія 3.

На найбльш поширені питання ви можете знайти відповідь у секції FAQ, хоча він більше не підтримується.

Поточний стан

Поточна версія bash — bash-4.4. (Підпис GPG).

Завантажуваний файл tar з поточною версією з усіма офіційними патчами доступний у репозиторії GNU git.

Знімок поточних джерел розробки (загалом оновлюється щотижня) також доступний у гілці GNU git bash devel.

Для отримання додаткової інформації див. Файл README.

Файл НОВИНИ детально перераховує нові функції в bash-4.4.

Наявність вихідного коду

Поточна версія bash доступна з ftp.cwru.edu і з майстра GNU ftp-сайту та його багатьох віддзеркалень. Цей файл розповсюдження містить форматовані копії документацій.

Ці файли підписані з моїм ключем GPG.

Доступні декілька файлів для FTP з ftp.cwru.edu.

Будь-які патчі для поточної версії доступні з CWRU та ftp.gnu.org.

Завантажуваний файл tar з поточною версією з усіма офіційними патчами доступний у сховищі GNU git, а знімок поточних джерел розробки (загалом оновлюється щотижня) також доступний у гілці розробки GNU bash git devel.

Попередні версії Bash доступні на ftp://ftp.gnu.org/gnu/bash.

Розподіл

Bash — це стандартний каркас в системах GNU / Linux, більшість з яких використовують bash-4.3. Bash-4.3 включено до складу колекції портів FreeBSD, колекції пакетів OpenBSD та NetBSD.

Проект OpenPKG робить джерело RPM башу-4.3 доступним для різних систем Unix і Linux як основну частину поточного випуску.

Поточні версії Mac OS X (від Jaguar / Mac OS X 10.2) постачаються з баш-3.2 як / bin / sh. Існують також попередньо скомпільовані пакети OS X пакетів bash-4.3, доступні з багатьох веб-сайтів, хоча вихідні пакунки, як правило, є більш сучасними. Баш для Дарвіна (база для MacOS X) доступний у MacPorts, Homebrew або Fink.

Користувачі Solaris 2.x та Solaris 7/8/10/11 можуть отримати попередньо скомпільовану версію bash-4.3 з сайту Unixpackages (підписку) або з OpenCSW. Oracle кораблі bash-3.2 як підтримувану частину Solaris 10 і bash-4.1 у складі Solaris 11. Версія Solaris / Illumos, що поширюється як OpenIndiana, включає bash-4.3 станом на вересень 2016 року.

Користувачі AIX можуть отримувати попередньо скомпільовані версії випусків bash-4.3 і старі для різних версій AIX від Groupe Bull, а також джерел та бінарних файлів bash-4.3 для різних випусків AIX від perzl.org. IBM робить Bash-4.2 та Bash-4.3 доступними для AIX 5L, AIX 6.1 та AIX 7.1 у складі пакета інструментів AIX для [GNU /] Linux-додатків. Вони використовують формат RPM; ви також можете отримати RPM для AIX.

Користувачі HP-UX можуть отримувати binaries і вихідний код bash-4.3 з портативного програмного забезпечення та архівного центру для HP-UX. (Поточна версія станом на цю дату — bash-4.3.46).

Він навіть доступний на Minix. Якщо ви використовуєте Windows, рекомендую використовувати Cygwin, який в даний час поставляє bash-4.3.42 і bash-4.3.46 або MinGW, який в даний час має bash-3.1.23 як частину базової системи MSYS.

Microsoft пропонує «Баш на Ubuntu в Windows» як інстальований додаток для Windows 10. Це, в основному, окрема пакетна версія Ubuntu, яка працює як додаток для Windows 10, і пропонує баш-4.3 в цьому середовищі.

Інші ресурси

Список найбільш поширених питань з відповідями, хоча цей документ більше не підтримується.

Список дискусій [email protected] часто містить інформацію про нові порти Bash, обговорення нових функцій або поведінки, які люди хотіли б змінити. Список розсилки — це повідомлення про помилки в bash і виправлення. Цей список розсилки також доступний як група новин Usenet, gnu.bash.bug.

Архіви помилок-башів, що містяться в грудні 1999 року, доступні зі списків .gnu.org. Групи Google мають архів gnu.bash.bug.

Загальні питання про програму bash та каркас слід надсилати на пошту розсилки [email protected]. Його архіви також доступні на lists.gnu.org.

Деякі файли з поточного дистрибутива також можуть бути корисними.

  • README: файл, що описує Bash
  • НОВИНИ: файл точно перераховує помітні зміни між поточною та попередніми версіями
  • CHANGES: повна історія змін bash
  • ВСТАНОВИТИ: інструкції з монтажу
  • ПРИМІТКИ: специфікація конфігурації платформи та примітки щодо роботи
  • COMPAT: проблеми сумісності між bash4 та попередніми версіями
  • POSIX: що змінюється, коли bash знаходиться в режимі posix?

Ось пара документів, які написав автор на bashі.

  • Робота, яку я представив на ROSE 94 в Бухаресті, Румунія (PS).
  • Ще одна стаття від Usenix; login (PS).
  • Глава в архітектурі програм з відкритим кодом.

Повідомлення про помилки

Звіти про помилки для bash слід надіслати на [email protected] за допомогою програми bashbug, яка будується та встановлюється одночасно з башем.

Список дискусій [email protected] часто містить інформацію про нові порти Bash, обговорення нових функцій або поведінки, які люди хотіли б. Цей список розсилки також доступний як група новин usenet gnu.bash.bug. Ви можете підписатися і отримати список на lists.gnu.org.

Коли ви надсилаєте звіт про помилку, будь ласка, використовуйте програму bashbug, побудовану в той же час як bash. Якщо bash не вдалося побудувати, спробуйте побудувати bashbug безпосередньо з make bashbug. Якщо ви не можете створювати bashbug, будь-ласка, відправте пошту [email protected] з наступною інформацією:

  • Номер версії та статус випуску Bash (наприклад, 2.05-release)
  • Машина та операційна система, на якій вона працює (ви можете запускати bashversion -l з каталогу збірки bash або переглядати файл «.made» у цьому каталозі для цієї інформації)
  • Перелік прапорів комбінації або вмісту «config.h», якщо це необхідно
  • Опис помилки
  • Рецепт безпечного відновлення помилок
  • Виправлення помилки, якщо у вас є!

Програма bashbug включає більшу частину цього автоматично.

Якщо ви хочете зв’язатися безпосередньо з відповідальним Bash, відправте своє повідомлення на пошту [email protected].

Від автора

Я відповідаю за Bash, і можна зв’язатись за допомогою ціє адреси [email protected]. Будь-ласка, надішліть доповнення та виправлення щодо цієї сторінки до [email protected].

Дамаська техніка в металообробці

в 29.08.2018

в Наука

Оригінал статті можна знайти за посиланням.

«Якщо працює, використовуйте»

Девіз стародавніх ковалів

(і сучасних знахарів)

Переклад на румунську мову (Олександра Овсова) за цим посиланням.

Переклад на індонезійську мову (Фіри Відадждо та компанії ChameleonJohn.com) за цим посиланням.

Переклад на російську мову, виконаний «групою перекладачів», за цим посиланням.

Переклад на гінді (Dealsdaddy) за цим посиланням.

Переклад на естонську мову (Фьявана Бренка) за цим посиланням.

Особиста заувага

Перш, ніж почати цю сторінку, я думав, що маю достатньо чітке уявлення про те, що означає «дамаська техніка»: ковальське зварювання сталі та заліза, або в цілому, двох типів сталі. Я також вважав, що так виготовляли чудові мечі та обладунки, і, з очевидних причин, що винайшли цю техніку в античні часи в Дамаску.

 Я також мав уявлення, що в давнину дамаську техніку використовували ще в Толедо (Іспанія), тому, коли навчався в Толедо навесні 2000 року, я шукав рештки ковалів знаменитого меча Толедо.

Дійсно, в кожному кутку є магазин з мечами, ножами та іншими металевими виробами. Проте їхні товари, в основному «фантастичні предмети», як меч Конана-варвара, мабуть, масово виготовляються десь на далекому сході — ви можете знайти це скрізь у світі.

Тоді існували «мистецькі» вироби (наприклад, декоративні тарілки), і особливо ювелірні вироби, виконані, як говорили толеданці, у «дамаський техніці«. А це означало, що темний метал інкрустували сріблом або золотом для отримання багатих прикрас, як показано праворуч. Я, звичайно, не це мав на увазі, коли шукав дамаську техніку.

Випадково я натрапив на магазин, пов’язаний зі справжнім ковальством — за словами власника, останній у Толедо.

Там виготовляли мечі по старому; і зі старим він мав на увазі, що вони робили так для римлян (як сказав він). Принаймні, можна було спостерігати за деякими досить особливими методами кування та спробувати виготовлені мечі: їх можна зігнути до значної міри без руйнування або деформації – я, власне, купив одного.

Проте в даному мечі не було ознак використання дамаської техніки; це був просто міцний виріб з (сподіваюся) дуже гарної сталі. Очевидно, що я все неправильно зрозумів, тому почав трохи досліджувати. Я вибрав Інтернет, а не наукову бібліотеку, оскільки це для мене «додаткова» діяльність.

 Декілька вечорів пошуку в мережі спочатку створили величезну плутанину, тому що словосполучення  «дамаська техніка», здається, використовується для багатьох різних речей (див. нижче). Тепер набагато менше плутанини, але є ще кілька питань. І не дивно, враховуючи, що сталь була одним з основних технічних питань протягом майже 2000 років по всьому світу, що література про її історичний розвиток наповнила би невеличку бібліотеку і, що там ще багато невирішених питань.

Тому деякі питання залишаються відкритими — надійних відповідей немає, або, принаймні, я не зміг їх знайти. Цікаво, що багато людей, у тому числі серйозні «археометалургісти», поділяють мій інтерес – виявляється, що за останні 10 — 20 років спостерігається збільшення кількості публікацій та досліджень.

Найцікавіше, що навіть сьогодні технологія сталі, здається, має певні таємниці та потенціал. І це повертає нас назад до властивостей та роботи з дефектами в кристалах.

 На цій та деяких інших сторінках я поділюся з вами своїми питаннями та знахідками; з часом цей матеріал може стати зрозумілішим. Я включаю багато документів, знайдених здебільшого в Інтернеті, для тих, хто хоче досліджувати самостійно.

 Матеріал дійсно став дещо зрозумілішим. Я включив ще кілька зауважень на основі мого теперішнього (травень 2001 р.) розуміння дамаської техніки: вони завжди позначені жовтим трикутником або кнопкою.

Але обережно! Усе, що знаходиться нижче або в посиланнях, відображає мої нинішні знання та тлумачення; можу помилятися – будьте уважні!

Відправна точка

 Для мене термін «дамаська техніка» до нещодавно мав наступне детальне значення:

Виготовлення артефактів , особливо ножів та мечів, на основі заліза з двох видів сталі. Це отримували, збивши разом (при високих температурах приблизно 800 оС або так зване «ковальське зварювання») пакет декількох листів сталі двох видів. Листи з’єднуються або зварюються в результаті твердотільної реакції та дифузії — утворюється твердий «багатошаровий матеріал». Шарований пакет двох видів сталі часто перегинається; отримана структура подібна до поперечного перерізу складеного і закрученого пирога, який виготовили з двох різних видів тіста (наприклад, шоколадне та ванільне).

Не помилкове твердження, але покриває лише невелику частину того, що мається на увазі під «Дамаск».

Було два типи сталі:

  1. м’яке залізо, відносно низький вміст вуглецю, називається ковке залізо; основний продукт раннього виробництва заліза реакціями твердого тіла за температур значно нижчих температури плавлення заліза.
  2. Залізо, збагачене вуглецем, часто з джерела в Індії (яка багато століть мала монополію), називалося «тиглевий булат» (wootz). Ви можете знайти основну інформацію про розвиток технології заліза та сталі (включаючи ковке залізо та тиглеву сталь) за посиланням.

Переважно неправильно.

Отриманий меч об’єднує позитивні властивості двох складових, уникаючи негативних. Він був важким, але не крихким, міг утримати гострий край, його важко деформувати, але можна було в більшій мірі згинати.

Переважно неправильно.

«Дамаську техніку» винайшли або, принаймні, довели до досконалості в Дамаску та Толедо в античні часи.

Зовсім неправильно

Давні кельти, німці, вікінги, англосакси тощо імпортували дамаські мечі з півдня (в обмін, можливо, на бурштин або світлих жінок; або, принаймні, сировину).

Зовсім і непробачно неправильно

 Як зазначалося, тут є кілька правильних точок зору, але часто зовсім невірно; потрібно змінити та розширити цю тему. Нижче я навів короткий опис мого теперішнього (травень 2001 р.) розуміння (яке містить багато відкритих питань та, ймовірно, деяких непорозумінь).

На двох інших сторінках є (прокоментовані) списки статей, як на мене, цікавих і словник з посиланнями деяких пунктів, які я шукав у мережі. Використовуйте обережно.

Деякі варіанти «дамаської» техніки

 Як з’ясувалося, «дамаська техніка» для різних людей означає різні речі; але навіть у визначенні, наведеному вище, існує безліч варіантів.

«Сталева» частина могла складатися з заліза, багатого на фосфор, не обов’язково вуглець (особливо, можливо, у північній Європі?).

Ковальське зварювання можна було зробити шляхом складання одного і того ж основного матеріалу, який, однак, міг бути досить неоднорідним. Багато складань та ковальське зварювання створили однорідний на вигляд матеріал — це японський спосіб (має жахливе скорочення).

Технологія зварювання не лише продовжила (і дещо нерівномірно) складання і збивання, але і більш складну техніку, яку називають «візерункове зварювання». Результат міг виглядати так:

Частина дуже старого дамаського (= візерункове зварювання) леза меча.

(з інтернет-статті «Візерунки на лезі, притаманні зброї зі стальними краями») від Лі. А. Джонса

Це також може виглядати як на малюнку нижче. Фотографія справжнього шматка дамаської сталі, яку нещодавно зробив німецький майстер-коваль Манфред Сакс (з яким ми ще зустрінемося), взята з його головної сторінки.

З (донині покинутої) домашньої сторінки майстра-коваля Манфреда Сакса з його милостивого дозволу.

У музеї «Вюртембергішс Лендс» у Штутгарті я побачив неймовірно вражаючий меч з часів Меровінгів (близько 500 років н.е.), який зробили технікою візерункового зварювання (і знайшли в Інгерсхаймі — безпосередній сусід міста Гейзінген, де я виріс). Цей меч з Інгерсхайма відтворив сучасний коваль — вищезгаданий Манфред Сакс у такий спосіб:

Вільну стопку сталевих пластин збивають у стрижень з поперечним перерізом близько 1 см2 — чимало роботи! Виготовляють кілька таких стрижнів довжиною близько 1 м. Маркування «Високовуглецевий» на кресленні, мабуть, може означати «високий вміст фосфору».

 Далі ці стрижні скручують і відшліфовують з двох сторін. Скручування важко малювати, але основне можна зрозуміти.

Як це виглядає на поверхні, якщо тепер ви розтираєте скручений стрижень до збільшеної глибини:

(З інтернет-статті Лі А. Джонс: Змій на мечі: візерункове зварювання в мечах раннього Середньовіччя)

Оригінальні підписи малюнків:

Візерунки, розкриті шляхом послідовного шліфування фаски по довжині скрученого стрижня, продемонстровані на глиняній моделі стрижня, складеного з шістнадцяти поперемінних шарів, підготовлених ковалем-кліночніком Даном Марагні. Стрижневі надавали помірно-квадратної форми і з’єднували уздовж іншого стрижня, показаний лише фокально на краю. Стрижень поступово шліфували і фотографували на кожному проміжку, зменшуючи загальну товщину у відсотках, показаних у наведеній нижче шкалі. Подальше вирівнювання стрижня змінить цю тенденцію у зворотній бік, як дзеркальне зображення візерунків, розкритих спочатку.

Кілька з цих стрижнів потім зварювали так, щоб стрижень з чистої сталі був зовні. Збитий у форму і відшліфований до гострого краю – маємо чудовий меч, який по цінності дорівнював автомобілю в сьогоднішніх валютах.

Тільки це було складніше: для центральної частини використовували два незалежних шари, щоб передня та задня частини меча відрізнялися; і скручені ділянки чергували з нескрученими аби сформувати особливий візерунок вздовж меча. Подивіться самі.

Схоже на те, ніби ви можете дістатися до магічного або просто знаменитого меча, як Нотунґ (меч Вагнера для Сіґмунда та його сина Зіґфріда), Екскалібур (Короля Артура), Балмунг (якого зробив Зіґфрід із шматків Нотунґа в сазі про Нібелунгів), Турендал (сага про Роланда), Мімунг (Вієланд-коваль зробив для свого сина Віттіха), Еккешах і Наглрінг (Дітріх фон Берн), Колада і Тізона (Ель Сід) — і так далі.

Детальніше про «магічні мечі» можна знайти за цим (німецьким) посиланням.

Загалом, модель, яка відображає всі етапи процесу, а також показана на виставці в музеї «Лендс», згаданому вище, виглядає так:

Малюнок з чудової книги: Manfred Sachse: «Damaszener Stahl — Geschichte, Mythos, Technik, Anwendung» (Verlag Stahleisen, Düsseldorf). Скопійована тут з дозволу автора.

Здається, в Північній Європі особливою популярністю користувалися візерункове зварювання і багаті на фосфор сталі; але в усьому світі можна зустріти щось на зразок «дамаскінажу» або візерункування.

Одначе було б зовсім неправильно приписувати стародавньому ковалю винахід чогось дуже витонченого. Насправді: вони не мали іншого виходу, як придумати щось на кшталт візерункового зварювання!

Причина в тому, що протягом перших 2000 років технології заліза ніхто не міг розплавити зварювальне залізо або м’яку сталь за температури плавлення 1550 °С. Можна було розплавити лише чавун (евтектична температура плавлення приблизно 4% вуглецю – 1130°С). Його також використовували у великих кількостях у Старому Китаї.

Усім доводилося працювати з невеликими грудами заліза («криця«), отриманих реакцією твердого тіла. Ці невеликі шматки потрібно було зварювати ковальським способом, тобто стиснути при високих температурах, щоб отримати великі шматки. Природньо, маленькі шматки іноді мали різний вміст C або P; ковальські зварені леза показали певну структуру. Кричне залізо, отримане в різних регіонах з різних рудних родовищ, також відрізнялося; за невеликої торгівлі важко було не помітити, що ковальські зварені деталі показували структури, одні частини були твердими, а інші – м’якими.

Зрештою, це невеликий крок: спочатку зварювати якийсь вид заліза до відносно однорідного матеріалу, потім інший вид (який легко відрізнити за кольором або твердістю, виготовлений певним чином або отриманий від інших ковалів) – так, з двома видами заліза та знаннями про ковальське зварювання, візерункове зварювання  вже не потребує великих інновацій.

Тим не менш, знадобилося майже 1000 років ковальського зварювання та простого візерункового до того як зварювання досягло свого зеніту приблизно у 700 – 800 р. н.е., створюючи надзвичайно складні і, безумовно, дуже гарні та цінні витвори мистецтва (проте функціонували в справжніх боях, мабуть, не краще, за простіші мечі).

Щоб ви правильно розуміли, весь процес був зовсім непростим! Знадобилося багато знань, досвіду та практики, щоби виготовити «добре» візерунково зварений меч! Ті стародавні та середньовічні ковалі були не варварами—дикунами, а високоосвіченими та майстерними людьми!

Перші питання спадають на думку; деякі відповіді є в прокоментованому списку статей.

Хто це зробив, коли (і як)? Які культури просто скопіювали, а які винайшли або вдосконалили?

Хіба ці візерунково-зварені мечі дійсно набагато кращі, за «звичайні»? Або все це було для показухи, статусу? Були дамаскінаж або візерункове зварювання важливими нововведеннями чи чимось, чого не можливо уникнути?

Непродумана відповідь: хороші візерунково зварені мечі були кращими за мечі із звичайного заліза (або м’якої, неоднорідної сталі), але поступалися мечам з гарної однорідної сталі. Дивіться таблицю нижче з даними про «справжні» дамаські мечі.

Які були складові? Як і де їх отримували? Як різні типи вихідних матеріалів впливали на або визначали процес кування та кінцевий результат?

Якою саме була роль Дамаску й Толедо?

Чим саме були знамениті леза Дамаск? Як їх виготовляли і наскільки добрими вони дійсно були?

«Справжній» Дамаск

 На останнє питання, здається, є відповідь:

«Справжні» леза Дамаск були виготовлені лише з тиглевої сталі. Дамаський (або водяний) візерунок походить від струменистого осадження частинок Fe3C, а не зі складання та зварювання двох видів матеріалу.

«Таємним» мистецтвом було те, як обробляли високо вуглецеву тиглеву сталь (близьку до чавуну), щоб отримати дуже гнучкий та надзвичайно гострий ніж — перевірте у прокоментованому списку статей.

Сьогодні з’ясовується, що важливою була наявність слідів ванадію (або чогось схожого) аби забезпечити належне утворення частинок Fe3C — див. останню статтю до цього питання.

 Одначе менш зрозуміло наскільки добрими ці леза дійсно були. Очевидно, що хрестоносці, які самі володіли  доволі респектабельними мечами, були сильно вражені.

Проте спроби кувати подібні леза ввели європейських ковалів в оману. Вони вважали, що ці леза складалися з двох типів сталі і знову винайшли «стару» технологію візерункового зварювання  у нових варіантах – вірогідно, без особливого успіху. Вищенаведене пояснення здається досить нещодавнім відкриттям!

Те, наскільки добрими «справжні» дамаські леза були, дізналася в тій чи іншій мірі рання металургія. Професорові Чокке (з Швейцарії) пощастило отримати декілька справжніх дамаських лез для (руйнівних) досліджень (це досить незвично, тому що ці леза цінні, а музеї та колекціонери неохоче погоджуються, щоб їх руйнували).

Деякі з результатів (взяті з книги М.Сакса) були такі:

Загальний склад
Приклад [C] [Si] [Mn] [S] [P]
1. Ніж 1,677 0,015 0,056 0,006 0,086
2. Ніж 1,575 0,011 0,03 0,018 0,104
3. Шабля 1.874 0,049 0,005 0,013 0,127
4. Шабля 0,569 0,119 0,159 0,032 0,252
5. Шабля 1,324 0,062 0,019 0,008 0,108
6. Шабля 1,726 0,062 0,028 0,020 0,172
7. Сучасна зварена сталь (Золінген) 0,606 0,059 0,069 0,007 0,024
8. Сучасна лита сталь (Золінген) 0,499 0,518 0,413 0,038 0,045
Властивості
Приклад 3 4 5 6 7 8
Гнучкість 13,4 15,2 11,5 14,5 21,6 30,0
Робота по вигину 94 221 55 63 361 622
Кут вигину 27 59 19 17 69 78
Твердість 216 233 193 248 347 463

Що б не означали цифри (одиниці виміру не вказали), сучасні леза завжди «виграють». У противному разі, лезо № 4 найкраще. У будь-якому випадку, властивості того, що продавали (і далі продають) як «справжній» Дамаск, широко різняться, є як чудові, так і жахливі зразки.

Нова «високотехнологічна» дамаська техніка

 Слово «дамаська техніка», якщо висловлене на зібранні матеріалознавців, які займаються функціональними матеріалами, матиме нове значення, абсолютно відмінне від вже згаданого.

Тут ми маємо на увазі спеціальну техніку для виробництва структурних з’єднань Cu — в діапазоні 0,5 мм — на інтегральних схемах Si. Перевірте самі за посиланням.

Однак назва «на честь металургів старого Дамаску» є дещо помилковою, оскільки технологія чіп-дамаскін пов’язана з тим, що називається Дамаск сьогодні в Толедо.

Коротко про усі значення дамаської техніки

 Отже, вираз «дамаська техніка» має багато різних значень. У переліку нижче я вказую деякі методи, які «офіційно» не зазначаються як дамаські, але дотримуються загальної ідеї. Прикметники, що використовуються для диференціації різноманітних прийомів – переважно мій винахід.

Складання дамаска; два види сталі:

Складання у стопку різних видів сталі кілька разів; дає багато шарів з гарними, але несиметричними візерунками. Сьогодні такий тип Дамаска виготовляє багато сучасних ковалів.

Цю техніку певною мірою повторно винайшли на Заході у спробі зімітувати цю знамениту зброю після зустрічі зі «справжніми» дамаськими мечами.

Оточений міфами. Насправді, готовий продукт має досить гомогенізований вміст С (тобто це не є справжній «композиційний» матеріал з двох різних видів сталі й нічим не кращий за однорідне лезо з хорошої сталі). Але дамаський візерунок, отриманий після відповідної обробки (гравіювання), надає дамаській сталі особливу красу та привабливість. Це не так сильно відображає різну концентрацію С у шарах, але, мабуть, (я не дуже впевнений щодо цього) різну кількість інших домішок, особливо P (який нібито не розсіюється так швидко, як С).

Складання (Дамаск); один вид сталі

Що робили японці, щоб отримати матеріал меча. Зазвичай не називають Дамаск, але не дуже відрізняється, тому що невеликі шматки заліза або сталі, відібрані з криці, зрештою були досить різними за складом і містили шлакові включення та інші неоднорідності. Особливістю японців було багаторазове складання і забивання; тому неозброєним оком не побачиш у готовому продукті складання — зараз він зовні досить (але не зовсім) однорідний.

 «Просте» візерункове зварювання або ламінування

Може бути, наприклад, лише трохи м’якої сталі усередині й твердої на краях; або ядро ​​м’якого заліза, оточене більш твердими матеріалами. Що (можливо) мали римляни і давні кельти. Крім простої геометрії дизайну, немає особливого візерунка.

Японці також використовували цю техніку; їхні мечі складалися з до трьох різних видів сталі (кожен з яких отримували шляхом багатократного складання, як описано вище), зварених або ламінованих в досить складних умовах.

«Декоративне» візерункове зварювання —  як показана вище техніка.

Хоча скручування мало технічні переваги, у порівнянні зі звареними ковальським способом розкрученими стрижнями, його основне призначення — принаймні, пізніше — було декоративним ефектом, можливим за допомогою цієї техніки. Використовували конструкції значно складніші, за наведені вище.

Пізніше — скажімо приблизно 1000 р. до н.е. — коли ковалі навчилися виготовляти мечі з однорідної сталі (особливо в Толедо, здається); лезо могли ще прикрашати тонким шаром візерунково зварної плівки тільки задля зовнішнього вигляду!

«Справжній» Дамаск

Мечі та інші знаряддя, виготовлені з одного виду сталі — знаменитої тиглевої сталі – отримували з індійських джерел у період від 300 р. до н.е. до 7-го століття н.е. Після цього люди в Дамаску, Толедо та, ймовірно, інших місцях, могли самостійно виготовляти цю високо вуглецеву сталь.

Правильно оброблений, Fe3C (цементит) утворює смужки, створюючи особливий «дамаський» візерунок (часто також називають «водяний «). Це були мечі високих казок, які з’явилися, коли хрестоносці зустріли арабських власників цієї краси.

Одна з недавніх наукових робіт успішно відтворила стародавню техніку і стверджує, що треба зробити три речі аби створити «справжній» дамаський меч:

  • правильна комбінація часу/температури випалювання під час виготовлення злитку;
  • правильна термомеханічна послідовність під час процесу кування;
  • і правильний хімічний склад (особливо невеликі додавання елементів, наприклад, V в достатній концентрації).

Ми повернулися, щоби показати дефекти у кристалах!

Принаймні ще один сучасний коваль працює зі «справжнім» Дамаском, виготовленим з тиглевої сталі (він надіслав мені електронне повідомлення). Ви можете перейти до статті про нього та його мистецтво, активуючи посилання (якщо посилання більше не працює, ось збережений варіант).

 «Таємничий» Дамаск

Є деякі люди, які чесно вірять (засновано на більш-менш на науковому досвіді), що все або зовсім не так, або що технологія дійсно втрачена.

Але є й ті, хто вигадують якусь псевдонаукову брехню, включаючи щось магічне — як правило, намагаючись продати свій «чарівний» продукт.

 «Інкрустований» Дамаск (продають в Толедо)

Хоча це, звичайно, техніка тісного поєднання двох металів (не обов’язково шляхом кування, а, наприклад, при пайці); її зазвичай не пов’язують з виготовленням мечів, ножів, броні або інших «функціональних» виробів. Хоча, можливо, нею користувалися в Толедо для прикрашання мечів.

«Мікроелектронна» дамаська техніка.

«Дамаська техніка» (навіть «подвійна дамаська») стала звичайною назвою в мікроелектронній технології; всі в цьому бізнесі знають, що це означає.

Хоча воно не має нічого спільного з усіма наведеними вище варіантами, які могли б виробити меч, але це своєрідна «інкрустація» дамаської техніки, хоч і в масштабі <1 мкм.

Ой!!

 Наскільки ви могли помилятися? І тоді, як не заплутатися? Моя «швидка» спроба з’ясувати, що «Дамаск» насправді означає, для того, щоб не включити нічого поганого в цей (неважливий) додаток до «Дефектів», я витратив кілька вечорів і вихідні! Але були нагороди: я дізнався багато дуже цікавих речей про історію технології, включаючи деякі моменти, які я завжди хотів знати трохи краще. Потім було кілька несподіваних, але досить цікавих відкриттів:

Більшість серйозних знань походить від нещодавнього до зовсім нещодавнього часу. Розвивається ціла нова галузь досліджень: археометалургія! Деякі її відкриття вже змінили те, як ми бачимо стародавню історію, і дає надію, що багато чого ще попереду.

Існує велика зацікавленість у цих питаннях — принаймні в англо-американському світі. Випробуйте будь-яку пошукову систему за допомогою таких ключових слів, як «сталь», «Дамаск» або «мечі» і ви отримаєте величезну кількість посилань.

Потім спробуйте це з німецькими еквівалентами: по суті, ви потрапите до Карла Май та Біблії. Це можна розглядати як коментар щодо ставлення до технології в цих культурах!

Ось ім’я та адреса «мого» коваля:

Маріано Заморано; Fabrica de Espadas y Armas Blanca ; 45002 Toledo; C/. Ciudad, n.o 19

Как дети учатся читать слова

в 29.08.2018

в Психология

Оригинал статьи доступен по ссылке.

Пройдите по ссылкам для того, чтобы найти французский вариант этой страницы с любезного согласия Екатерины Бондаревой; украинский перевод от Анны Матеш; венгерский перевод, написанный Эланой Павлет; македонский перевод от Катерины Нестив; индонезийский вариант от Джордана Силаэн; а также романский и китайский перевод, предоставленный Ириной Василеску и Линли Лох.

Умение писать является достаточно недавним, но  мощным в развитии человеческого интеллекта, открытием. Первое писание было логографичным, где символ представлял собой значение слова. Это говорило об огромном количестве символов, которые нужно было выучить.В последующей системе были введены символы, которые представляли слоги и это стало переходом к писанию, которое производится на слух. По мере развития алфавита, писания использовали оптимальную группу символов в виде языковых фонем и голосовых жестов, из которых в языке строятся слова. Тем не менее, использование алфавита требует достаточного знакомства с фонемами для их распознавания в устной речи, что может стать серьезным затруднением. В обычной речи фонемы воспроизводятся очень быстро (10-20 в секунду), голосовые жесты перекрывают друг друга, что делает фонемы сложным, едва различимым, препятствием.

Орфографию слова FISH определяет  произношение слова fish. Буквенный код позволяет найти систематический способ чтения любого слова, следуя за его схемой произношения. Для того, чтобы произнести слово, буквы переводятся в фонемы, фонемы переводятся в соответствующее произношение, и слово может быть распознано. Применение фонетических методов при обучении чтению это только лишь декодирование инструкции – передача начинающим изучать язык правописания как фонемические схемы. Но, учитывая то,что фонемы сочленяются, они должны передаваться очень точно, без предположений.

Для того, чтобы распознать слова, привыкли думать в двух направлениях: зрение или декодирование.  Однако, все опытные читатели овладевают навыком восприятия слова через зрение, и все они также являются экспертами в декодировании. Более того, мы можем распознавать слова по аналогии, связывая произносимые части слова или контекстуальные догадки. Зрительное распознавание означает мгновенное распознавание без анализирования.

Декодирование подразумевает перевод; хотя раннее декодирование требует звуковых прояснений и словослияний, позднее декодирование работает быстро и тихо. Для аналогии, мы берем слово с аналогичным орфографическим паттерном и рифмуем его с тем словом, которое нам знакомо.  Стратегия произносимых частей слова требует огромного запаса словесных окончаний, таких как ing, ight и tion, которые читатель может соединить для идентификации слов. Так работа наугад является медленной и не слишком надежной, читатели быстро бросают этот способ, так как они достигают успеха в навыке декодирования и наработке зрительного словаря.

Проблема, которая возникает при чтении слов, заключена в доступе к лексикону, то есть к складу слов и ассоциированной информации в памяти. Даже перед тем, как мы только начинаем учиться читать, в нас хранится невероятная сеть слов с их значением, синтаксисом и иногда даже данными произношения.  Проблема в чтении — это доступ к лексике, то есть нахождение в памяти того места, где слово записано. Пути доступа у опытных читателей незабываемы (они достаточно легко вспоминают слова), надежны (они получают всегда одно и то же слово каждый раз, когда видят его правописание), и лёгки (у них выходит это с нескольких попыток). Но точные, надёжные пути доступа не достаточно хороши:  для того, чтобы сохранить ресурсы для понимания, нам нужен бессильный доступ к словам. Таким образом, доступ к видимым словам является целью акустических инструкций.

Дети не только погружаются в расшифровку зрительного словаря. Они двигаются по предсказуемым фазам использования алфавита более и более искусно. До того, как дети начинают использовать алфавит, они используют стратегию прикрепления визуального сигнала к значению, заданную по умолчанию. Эта стратегия визуального сигнала объясняет, почему очень маленькие дети могут распознать большинство слов в их окружении, такие как, чтение логотипа McDonald’s. По большому счету они просто распознают картинки.  Когда дети начинают понимать алфавит, они начинают использовать фонетические сигналы вместо визуальных сигналов. Они используют некоторые буквы (обычно в начале слова) для создания фонем слова, осуществляя систематический маршрут доступа к слову лексикона (и этот путь не самый надёжный).

Надежный доступ предоставляется в алфавитной фазе, когда дети учаться различению слов от одного произношения.   Алфавитная фаза чтения позволяет детям быстро осваивать визуальный словарь. Вопреки прошлым убеждениям,  изучение слов через зрительное восприятие не зависит от механических ассоциаций. Дети учат зрительно узнаваемые слова за несколько качественных подходов. Качество определяется связыванием слов в правописании в фонемы в произношении обычно при помощи зондирования и словослияния.

Другими словами, как правило мы учим визуально узнаваемые слова через тщательную расшифровку. Однако, расшифровка требует большого внимания со стороны молодых читателей, она утверждает надёжные пути доступа для получения слова. Как только маршрут доступа выстроен, инструмент для его построения (соответствующие правила) отпадает.  Произношение по буквам становится сміслообразующим символом произнесенного слова( как фраза «it looks like”. Навык расшифровки значительно снижает количество попыток визуального распознавания от в среднем 35 до 4.

Как нам подвести ребёнка к полной алфавитной фазе, где они могут произносить слова? Фонетический метод обучения чтению создан для завершения этой цели. По-простому это и есть инструкция в декодировании (расшифровке). Он включает в себя соответствующие обучающие правила и словослияние. Были разработаны два вида фонетических методов обучения: эксплицитный и аналитический. Аналитический метод звукового обучения грамоте создан для того, чтобы избегать произношения фонем по отдельности.

Это неизбежно влечёт за собой бесконечные объяснения, а также это предполагает осознанность в выборе фонем в большей степени, чем моделирование того, как фонемы сплетены и собраны в декодировании. В эксплицитном методе звукового обучения, учителя произносят фонемы по отдельности для того, чтобы обозначить, как они звучат и как соединяются. Учёба показывает, что эксплицитный метод обучения наиболее эффективен в подведении детей к ранней независимости в чтении. 

Еще один фактор был освящен как важный в звуковом обучении: дешифрующие тексты. Это попросту тексты, в которых большинство слов могут быть расшифрованы при помощи соответствующего материала, который дети изучили в их программе ранее.

В то время как такой контроль временно требует литературной ценности от практических текстов, исследования показывают, что это стимулирует развитие стратегии декодирования у начинающих читателей. Так как звуковое обучение письму, которому они обучаются помогает открыть слова к их историям, они начинают опираться на стратегию декодирования в чтении.

Это помогает им достигать быстрых результатов в изучении визуальных слов, а также помогает им разбираться в словосочетаниях, недвусмысленно переданных в уроках звукового обучения. По мере того, как они расширяют их визуальные словари и навыки декодирования, контроль над расшифровкой может полностью уйти, позволяя им читать и наслаждаться детской литературой.

Загвоздка в чтении в алфавитной фазе в том, что она медленная и затратная по усилиям. К счастью, так как дети учат визуальные слова, они также изучают короткие пути к распознаванию слов. Они запоминают множество орфографических форм для быстрого использования в последствии. Эти части являются произносимыми частями слов, которые могут быть распознаны без анализа. Их использование позволяет читателю декодировать полисиллабические слова, соединяя знакомые части друг с другом.  Ключ к освоению декодирования лежит в том, чтобы изучить соответствующие гласные звуки – сердце каждого слога. Также, нужна большая по времени читательская практика для усвоения визуально изученных слов и форм. Для того, чтобы дети могли выйти на подобный уровень практики, они должны читать с охотой.

Является ли нашей целью научить начинающих читателей запоминать слова при помощи визуального обучения или декодирования? Да, именно эти два способа вместе и по-отдельности помогут ребёнку прогрессировать в чтении.
И всё же, визуальное обучение словам зависит от декодирования – знания алфавитной системы. А значит, изучение алфавита и декодирования должно быть первоочередным.

Написання наукових праць

в 29.08.2018

в Биология

Оригінал статті можна знайти за посиланням.

Писати легко. Все, що потрібно —  дивитися на чистий аркуш паперу доки на лобі не виступають  краплі крові
Джин Фаулер

Розвиток ефективних навичок технічного письма є основною метою даного курсу. Щоб допомогти вам стати досвідченим письменником, ви підготуєте кілька науково-дослідних робіт, заснованих на ваших лабораторних дослідженнях. Наші наукові роботи  не є типовими “лабораторними звітами” У навчальній лабораторії лабораторний звіт складається з відповідей на ряд запитань і нічого більше. Таке завдання навряд чи репрезентує вид письма, яким ви послуговуватиметесь у своїй подальшій кар’єрі.

Письмові та усні комунікаційні навички, ймовірно, найбільш універсальні якості, яких шукають не лише аспіранти та професійні школи, а також і  роботодавці. Відповідальність за розвиток таких навичок на високому рівні лежить суто на вас.

Ресурси для навчання технічного письма

Перш ніж приступити до свого  першого письмового завдання, будь ласка, зверніться всіх нижченаведених ресурсів,  щоб максимально скористатися з цього досвіду.

  • Загальна форма типової  дослідної статті
  • Конкретні рекомендації (якщо такі є) для вашого завдання  – див докладно написані інструкції для індивідуальних лабораторних досліджень
  • McMillan, VE. «Writing Papers in the Biological Sciences, Third Ed.» New York: Bedford/St. Martin’s, 2001. ISBN 0-312-25857-7 (REQUIRED for Bioc 211, 311, recommended for other science courses that include writing) (“Написання статей в біологічних науках”, Видання 3)
  • Приклади написання портфоліо (PDF)

Для вдосконалення своїх навичок, будь ласка, скористайтеся наступними ресурсами

Для Біонаукових спеціальностей загальні принципи застосовуються до майбутньої курсової роботи, як це можна побачити дослідивши керівні принципи написання дослідних робіт для передової експериментальної науки.

Загальний вигляд дослідної роботи

Науково-дослідна робота організовується так, щоб дозволити людям читати вашу роботу вибірково. Коли “I” досліджує тему, “I” можуть цікавити лише методи, конкретний результат, інтерпретація, чи, можливо, “I” просто хоче  побачити висновок роботи, щоб визначити, чи вона має відношення до його дослідження. Для цього, багато журналів вимагають розподілу на чітко визначені розділи, представлені в зазначеному порядку, кожен розділ з нової сторінки. Звісно з певними варіаціями. Деякі журнали вимагають комбінації  результатів і обговорення, наприклад, або включають матеріали і методи після головного тіла дослідження. Знаний, журнал Science (Наука) покінчив з розподілом на секції, окрім Резюме.

Ваше дослідження повинно відповідати  формі та стилю, необхідним для журналу Biological Chemistry, (Біологічна хімія), вимоги якого визнаються багатьма журналами у сфері біологічних наук.

Загальний стиль

Особливі вимоги для подання редакційних рукописів завжди витісняють загальні інструкції  цих керівних принципів.

Щоб робота була читабельна:

  • Друкуйте або печатайте використовуючи стандартні шрифти, 12-го розміру, такі як: Times, Geneva, Bookman, Helvetica, тощо.
  • Використовуйте подвійний інтервал  тексту 8 1/2 х11 листом, з полями в 1 дюйм,  односторонній формат.
  • Нумеруйте сторінки послідовно.
  • Новий розділ починайте з нової сторінки.
  • Дотримуйтеся рекомендованих меж сторінки.

Помилки, яких варто уникати:

  • Розміщення заголовка у нижній частині сторінки з послідовним текстом на наступній сторінці (вставте розрив сторінки).
  • Поділ таблиці або фігури – розмістіть кожен малюнок / таблицю на окремій сторінці.
  • Здачі дослідження з перемішаними сторінками.

У всіх розділах вашої роботи:

  • Використовуйте звичайну прозу в тому числі артиклі (“a”, “the” ).
    • Фокусуйтеся  на темі дослідження.
    • Використовуйте абзаци, щоб відокремити кожен важливий момент (окрім Резюме).
    • Відступ першого рядка кожного абзацу.
    • Презентуйте ваші пункти в логічному порядку
    • Використовуйте теперішній  час повідомляючи відомі факти – наприклад, «трава зелена”.
    • Використовуйте минулий час для опису конкретних результатів – наприклад, “Коли застосували пестицид, трава потемніла”.
  • Уникайте неформального формулювання речення, не апелюйте до читача безпосередньо, і не використовувати жаргон, сленг, терміни або найвищий ступінь порівняння.
  • Уникайте використання зайвих картинок – включіть лише необхідні цифри для викладу результатів.

Титульна сторінка

Оберіть інформативний заголовок, як показано в вашому зразку  написання портфоліо. Включіть ім’я (імена) та адресу (адреси) всіх авторів і дату подання (наприклад, “Біологічна лабораторія #1” не є інформативним заголовком).

Резюме

Допускається   двісті слів або менше в резюме вашої роботи. Дивіться приклади в пакеті зразка написання портфоліо.

Загальна мета

Резюме є коротким стислим підсумком завершеної роботи чи роботи в процесі написання, на один абзац. За хвилину чи менше читач може дізнатися про обґрунтування дослідження, загальний підхід та проблему, відповідні результати, важливі висновки та нові питання.

Написання Резюме

Пишіть своє резюме після того, як закінчили писати роботу. Адже, як ви можете пропонувати те, що не завершено? Економія слів є важливою при написанні будь-якого дослідження, а особливо в резюме. Проте використовуйте повні речення та не жертвуйте читабельністю заради стислості.  Ви можете зберегти його стислим і лаконічним формулюючи речення так, щоб вони служили більше ніж одній меті. Наприклад, “Для того, щоб дізнатися про роль синтезу білка в ранньому розвитку морського їжака, нещодавно запліднені ембріони були імпульсно помічені тритієм лейцину, щоб забезпечити часовий хід змін до синтетичної швидкості, розміром загальних імпульсів в хвилину (CPM)”. Це речення включає в себе загальне питання, методи і тип аналізу. Тепер автор може перейти безпосередньо до підведення підсумків.

Підсумуйте дослідження, в тому числі всі елементи  в будь-якому резюме. В одному реченні, намагайтеся підсумувати два пункти не більше.

  • Мета дослідження – гіпотеза,  питання в цілому, мета
  • Змоделюйте  організм чи система та короткий опис експерименту
  • Результати, в тому числі конкретних даних – якщо результати кількісного характеру, повідомите кількісні дані; результати будь-якого статистичного аналізу теж варто повідомили
  • Важливі висновки чи питання, які слідують з експерименту (експериментів).

Стиль:

  • Один стислий абзац.
  • Як підсумок  виконаної роботи, завжди пишеться в минулому часі.
  • Резюме повинно базуватися на власних тезах і не стосуватися  якоїсь іншої частини статті, таких як малюнок або таблиця.
  • Зосередьтеся на  підсумку результатів – обмежте відому інформацію одним або двома реченнями, якщо дуже потрібно.
  • Те, що ви повідомити в резюме повинно узгоджуватися з вашим дослідженням.
  • Правильний правопис, ясність речень і фраз, належно повідомлені  величини (відповідні підрозділи, важливі цифри) є так само важливі і в резюме.

Вступ

Ваш вступ  не повинен перевищувати двох сторінок (з подвійним інтервалом, печатний варіант). Дивіться приклади в пакеті зразка написання портфоліо.

Загальна мета

Метою вступу є ознайомлення читача з обґрунтуванням роботи, з подальшим його захистом. Це ставить вашу роботу в теоретичний  контекст і дозволяє читачеві зрозуміти й оцінити ваші завдання.

Написання

Резюме – єдина частина дослідження написана без використання абзаців, щоб відокремити основні моменти. Підходи до написання вступу широко варіюються, про те, для наших досліджень наступний підхід може забезпечити ефективний вступ.

  • Опишіть важливість (значущість) дослідження – Чому це варто робити в першу чергу? Забезпечте широкий контекст.
  • Захистіть модель – чому ви використовуєте саме цей організм або систему? Які його переваги? Ви можете прокоментувати його придатність з теоретичної точки зору, а також вказати на практичні причини для його застосування.
  • Забезпечте обгрунтування. Вкажіть  вашу конкретну гіпотезу (гіпотези) або ціль (цілі), та опишіть міркування, які змусили вас їх обрати.
  • Дуже стисло опишіть експериментальну конструкцію і як воно супроводжує  поставлені цілі.

Стиль:

  • Використовуйте минулий час, коли мова йде про встановлені факти. Адже робота буде здана після її завершення.
  • Організуйте свої ідеї, кожен головний пункт починайте  з нового абзацу. Якщо ви робите чотири пункти, перераховані вище, то вам потрібно буде, як мінімум, чотири абзаци.
  • Подавайте базову  інформацію тільки в міру необхідності, з метою підтримки вашої позиції. Читач не хоче читати все, що ви знаєте про предмет.
  • Постановіть  гіпотезу / мету точно та чітко – не спрощуйте.
  • Як завжди, зверніть увагу на написання, ясність  та правильність вироків і фраз.

Матеріали та методи

Тут немає конкретного обмеження сторінок,  але найважливіше — зберегти цей розділ настільки коротким, наскільки  це можливо. Люди читатимуть цей матеріал вибірково. Читач, може зацікавитися лише однією формулою або частиною певної  процедури. Матеріали і методи можуть бути представлені в підрозділах в  межах цієї секції, або можуть бути включені разом.

Загальна мета

Це має бути найпростіший розділ при написанні,  але багато студентів його не розуміють. Завданням є документувати всі спеціалізовані матеріали та загальні процедури, так щоб інший індивід міг  використати деякі або всі методи в іншому дослідженні, або оцінити наукову цінність вашої роботи. Це не повинно бути покроковим описом всього, що  ви зробили, так само, як і ця секція не є списком інструкцій. Особливо, вона не повинна розказувати історію. До речі, у вашому записнику повинна міститися всю інформація необхідна вам у цьому розділі.

Написання розділу “Матеріали та методи”

Матеріали

  • Описуйте матеріали окремо, тільки якщо дослідження настільки складне і економить простір таким чином.
  • Включіть  спеціалізовані хімічні речовини, біологічні матеріали і будь-яке обладнання або матеріали, які зазвичай не зустрічаються в лабораторіях.
  • Не включайте широко поширені матеріали, такі як: пробірки, піпетки, склянки і т.д., або стандартну лабораторну техніку, таку як: центрифуги, спектрофотометри, дозаторів і т.д.
  • Якщо використання конкретного типу обладнання, специфічного ферменту, або культури від конкретного постачальника має вирішальне значення для успіху експерименту, це слід, обов’язково, виділити, не інакше.
  • Матеріали можуть бути представлені в окремому абзаці або вони можуть бути зазначені разом з вашими процедурами.
  • У біологічних науках ми часто працюємо з розчинами – називаємо їх по імені і повністю описуємо, в тому числі концентрації всіх реагентів і рН водних розчинів, та нерозчинних сумішей.

Методи:

  • Дивіться приклади в пакеті зразка написання портфоліо.
  • Повідомте  методологію (не дані про кожну процедуру, що використовували ту ж методологію)
  • Опишіть методологію повністю, в тому числі такі особливості як: температуру, час інкубації, і т.д.
  • Будьте стислими, подавайте методи під заголовками, присвяченими конкретним процедурам або групам процедур
  • Узагальнюйте – повідомте, як проводили  процедури (не те, як вони були спеціально виконані у визначений день). Наприклад, повідомте “проби розводили до кінцевої концентрації 2 мг / мл білка;” не повідомляйте, що “135 мкл зразка однієї розбавляли 330 мкл буфера до концентрації білка 2 мг / мл.” Завжди думайте про те, що було б релевантно для дослідника з іншої установи, який працює над власним проектом.
  • Якщо використовували добре задокументовані процедури, вкажіть процедуру, можливо з посиланням і не більше. Для прикладу візьмемо  аналіз Бредфорда (добре відомий в науковому світі). Вам не потрібно описувати процедуру в повному обсязі, лише, що ви використали аналіз Бредфорда, щоб виміряти концентрації білка та оцінити що ви взяли собі за стандарт. Те ж саме стосується методу SDS-PAGE (електрофорез білків в полікариламідному гелі) та багатьох інших  відомих біологічних та біохімічних процедур.

Стиль:

  • При документуванні методів краще   використовувати пасивний стан та безособові речення, (це дозволить читачеві зосередитись на праці а не на досліднику). Тому при документуванні методів більшість дослідників використовують третю особу пасивного стану.
  • Використовуйте нейтральну прозу в цій та будь-якій іншій частині роботи – уникайте неформальної лексики і використовуйте повні речення.

Чого слід уникати:

  • Даний розділ – не перелік інструкцій.
  • Опускайте всю пояснювальну інформацію та фон (збережіть це для обговорення).
  • Опускайте інформацію, що не має жодного відношення до третьої сторони (наприклад, якого кольору було відро для льоду, або які індивіди увійшли в дані).

Результати

Кількість сторінок в цьому розділі залежить від даних, що підлягають поданню. Будьте стислими, використовуючи рисунки і таблиці, якщо потрібно, це найбільш ефективно представить результати. Див рекомендації по контенту нижче.

Загальна мета

Представити та проілюструвати ваші висновки – ось мета даного розділу. Зробіть його повністю як об’єктивний звіт ваших результатів і збережіть всі інтерпретації для обговорення.

Написання розділу “Результати”

ВАЖЛИВО: Ви повинні чітко розрізняти матеріали, які, як правило, включені в науково-дослідну статтю від  будь-яких сирих даних та іншого додаткового матеріалу, який не буде опублікований. Насправді, такий матеріал не повинен включатися взагалі, якщо цього не вимагає керівник.

Зміст

  • Коротко підсумуйте знахідки (крім тексту використовуйте ілюстрації у вигляді малюнків та таблиць).
  • Опишіть кожен з ваших результатів, вказуючи читачеві на ваші найактуальніші спостереження.
  • Забезпечте контекст, наприклад, описуючи адресоване питання зробіть особливе спостереження.
  • Опишіть результати контрольних дослідів та, якщо необхідно,  включіть не представлені у вигляді малюнка чи таблиці спостереження
  • Проаналізуйте ваші дані, а потім підготуйте ці дані у вигляді малюнка (графіка), таблиці, або в текстовому вигляді.

Чого слід уникати:

  • Не обговорюйте та не інтерпретуйте ваші результати, не повідомляйте базову  інформацію, та не намагайтеся щось пояснювати.
  • Ніколи не включайте сирі дані або проміжні обчислення в науково-дослідну роботу.
  • Не презентуйте ті ж дані кілька разів.
  • Текст не повинні доповнювати  цифри або таблиці не повторюйте ту ж інформацію.
  • Будь ласка, не плутайте дані та таблиці (між ними є різниця).

Стиль:

  • Як завжди, використовуйте минулий час, коли звертаєтесь  до ваших результатів, ставте все в логічному порядку.
  • У тексті, посилайтеся на всі фігури як “фігура 1”,  “фігура 2” тощо; нумеруйте ваші таблиці теж (див текст посилання для більш докладної інформації)
  • Ставте цифри і таблиці, правильно пронумеровані, в правильному порядку в кінці вашої роботи (чітко розмежовуйте головні дані від сирого матеріалу та стандартних кривих).
  • Якщо бажаєте, ви можете розмістити свої малюнки і таблиці в межах розділу “Результати”.

Цифри і таблиці:

  • Ви можете помістити ваші “цифри  і таблиці” в розділ “результати”, або  в кінець вашої роботи після пункту “література”.
  • Якщо ви включаєте “цифри і таблиці” в кінець  вашої роботи, переконайтеся, що вони чітко відмежовані від інших додаткових матеріалів, таких як: вихідні дані.
  • Незалежно від розміщення, кожна фігура: послідовно нумерується і  відповідає заголовку (заголовок йде під фігурою).
  • Незалежно від розміщення, кожна таблиця: називається, нумерується послідовно і відповідає заголовку (назва та  опис ідуть вище таблиці).
  • Кожна фігура і таблиця повинна бути змістовно повноцінною, так щоб вона могла використовуватися окремо без тексту.

Обговорення

Тут принципи журналу різняться. Простір є настільки цінним, в журналі Biological Chemistry, що автори просять обмежити дискусії до чотирьох сторінок і менше, з подвійним інтервалом, друковані. Найкраще —  одна друкована сторінка. У той час як ви вчитеся писати ефективно ліміт буде збільшений до п’яти машинописних сторінок. Якщо ви дотримуєтеся економії слів, простору для вас має бути більш ніж достатньо щоб ефективно висловитися.

Загальна мета

Мета тут полягає в інтерпретації ваших результатів і підтримці  всіх ваших висновків, при використані доказів з вашого експерименту і загальноприйнятого знання, якщо це необхідно. Значущість  результатів повинна чітко бути описана.

Написання обговорення

Глибоко інтерпретуйте дані в ході обговорення. Це означає, що,  пояснюючи феномен ви також описуєте механізми, які можуть пояснити спостереження. Якщо ваші результати  відрізняються від ваших очікувань, поясніть, чому так сталося. Якщо ваші результати узгоджуються — то опишіть теорію, що їх підтримує. Недоречно просто констатувати, що ваші дані співпадають з очікуваннями і на цьому зупинитися.

  • Вирішіть, чи  кожна гіпотеза підтримується, відхиляється, або чи ви не можете впевнено прийняти рішення. Ви не можете просто відкинути дослідження або його частину як таке, що не “непереконливе”.
  • Дослідницька робота не приймається, якщо робота не завершена. Повідомте висновки свого дослідження на підставі тих результатів, які ви отримали і вважайте дослідження завершеним.
  • Ви можете підказати майбутні напрямки, наприклад, як можна змінити експеримент для досягнення іншої мети.
  • Наскільки це можливо, поясніть всі ваші зауваження орієнтуючись на існуючі механізми.
  • Вирішіть, чи дизайн експерименту адекватно відповідає гіпотезі і чи справді він був правильно проведений.
  • Спробуйте запропонувати альтернативні пояснення, якщо існують розумні альтернативи.
  • Сам  експеримент не відповість на питання в цілому, тому майте на увазі  загальну картину і подумайте, а що далі? Кращі дослідження відкривають нові напрямки досліджень. Які питання можуть залишитися?
  • Рекомендації для наступних робіт забезпечить додаткові дослідження та пропозиції.

Стиль:

  • Коли ви посилаєтеся на інформацію відділіть дані, отримані в ваших власних досліджень  від опублікованої інформації або інформації, отриманої від інших студентів (дієслова є важливим інструментом для досягнення цієї мети).
  • Посилайтеся на роботу, виконану конкретними індивідами  (у тому числі і свою) в минулому часі.
  • Посилайтеся на  загальноприйняті факти  і принципи у теперішньому часі. Наприклад, «Дуфус, в  1989 році, з’ясував, що анемія у Бассет-гаундів корелюється з похилим віком. Анемія  — це стан, при яку рівень гемоглобіну в крові є недостатнім».

Найбільшою помилкою студентів  в дискусіях є представлення поверхневого  тлумачення, що більш-менш повторно підтверджує результати. Слід пояснити, чому вийшли такі результати орієнтуючись на механізми, що лежать в основі спостережень.

Цитована література

Будь ласка, зверніть увагу, що у вступному лабораторному курсі, звичайно, вас ніхто не змушуватиме  належним чином документувати всі ресурси вашої інформації. По-перше, тому, що вашим основним джерелом інформації є даний сайт, а веб-сайти є недоречними в якості первинних джерел. По-друге, досить проблематично забезпечити сотню студентів рівним доступом до потенційних довідкових матеріалів. Також, ви можете знайти зовнішні джерела,  але, ви повинні подати всі статті, якими вас забезпечує керівник, а також ті, що ви знайдете самі.

Перерахуйте всю згадану літературу в роботі в алфавітному порядку, за першим автором. У правильній дослідній роботі лише основна література використовується (оригінальні наукові статті оригінальних дослідників). Будьте обережні посилаючись на  веб-сайти будь-хто може викласти що завгодно на веб-сайті і ви, ніяк, не довідаєтесь правда це, чи ні). Якщо ви посилаєтеся на уривок з журналу, використовуйте правила посилання на журнали (ім’я, номер, рік, сторінки). Деякі ваші дослідження можуть не вимагати посилання, і якщо це ваш випадок, просто заявіть,  що «з жодними посиланнями не консультувався»

Ця сторінка доступна:
В’єтнамська, люб’язно надана Джулією Дуонг (Coupofy.com)
Російською, люб’язно надана Вікторією Парнак
(blog.hightwall.com)
Білоруська, http://www.fatcow.com/
edu / reportform-be /
(надана Fatcow)

Страница 12 из 19

← Назад

Далее →

Категории