Оригінал тексту під авторством Sharon Beder доступний за посиланням.

Чому треба обмежувати зростання населення в Австралії

Для багатьох, величезний континент Австралія здається малозаселеним, з його кількістю людей у сімнадцять мільйонів. Але ця картина вводить в оману: більша частина континенту непридатна для людей, а кількість сільськогосподарських угідь та наявних вод невелика в порівнянні з загальною площею землі. Крім того, згідно з комітетом з питань народонаселення Національної ради з питань народонаселення (NPC), «існує серйозна невідповідність розподілу доступного водопостачання між населенням. Водопостачання схильне до високого рівня
сезонної та щорічної мінливості, земля сильно зруйнована, ґрунт тонкий та уразливий до виснаження» (1992, стор. 41). Крім того, багато видів в Австралії вимерли, або знаходяться під загрозою зникнення, через розширення діяльності людини в місцях їх існування.

Австралія має високий темп зростання населення у порівнянні з іншими країнами з високим рівнем доходу, в основному через велику імміграцію. Незважаючи на те, що рівень народжуваності нижчий за рівень відновлення, існує також природне збільшення рівня населення. Це пов’язано з ефектом запізнення у збільшені населення ще покоління тому, що призвело до збільшення кількості жінок дітородного віку. Між науковцями не багато згоди щодо того, скільки людей може утримувати Австралія, і ще менше щодо, екологічних наслідків. Деякі біологи, географи та екологи стверджують, що в Австралії вже проживає більше людей, ніж може витримати навколишнє середовище. А також, що стійкий рівень населення буде десь десять мільйонів людей.

Чому не треба обмежувати зростання населення в Австралії

Деградацію земель іноді пов’язують з рівнем населення. Але комітет з питань народонаселення Національної ради з питань народонаселення стверджує, що австралійський ґрунт фактично годує більше п’ятдесяти шести мільйонів людей (як усередині Австралії, так і за її межами) і що вони надають вовну та бавовну для ще більшої кількості людей. Більше того, він стверджує, що завдана ґрунтам шкода, була зроблена дуже малим населенням: колоніальні поселенці, які очистили землю, і фермери (тепер менше 5 відсотків від загальної чисельності населення), які все ще очищають землю, а іноді й викликають подальшу ерозію ґрунту. Подібно до того, гірнича справа також забезпечує потреби ширшого населення. Комітет стверджує, що «вплив на навколишнє середовище будь-якої галузі, яка експортує дуже велику частку своєї продукції, слабо пов’язаний з потребами та вимогами внутрішнього населення» (стор. 41-2).
Економічний консультант, Люба Зарський, також стверджував, що навіть прибережний розвиток туризму є результатом економічного зростання в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а не тиску від населення Австралії.
«У той час як імміграція може ускладнювати екологічні проблеми, сильні обмеження на імміграцію самі по собі не дадуть змоги відновити австралійські сільськогосподарські угіддя, поліпшити лісове господарство або зберегти берегові ліній» (1991, с. 125).

Допустиме навантаження

Популяційні біологи часто говорять про «максимальну кількість населення, яку може витримати середовище» території. Це відноситься до «максимальної швидкості споживання ресурсів та видалення відходів, які можуть безкінечно бути стійкими у певному регіоні, без поступового зменшення екологічної продуктивності та цілісності» (Франція, 1991р., стор 123). Інший термін, «культурна пропускна спроможність навколишнього середовища», який стверджує, що люди не вважатимуть за доцільне жити в межах максимальної кількісті населення, яку може витримати середовище, оскільки якість життя буде неприйнятною. Як зазначалося вище, світ міг би підтримати ще більшу кількість людей, які ведуть спосіб життя на основі натурального господарства, але чи дійсно це те, чого ми хочемо?

Очевидно, що вплив населення на територію залежить від їх практики та культури, особливо від того, скільки ресурсів вони споживають, і обсяг відходів, які вони видкидають. Дж.

Х. Кушман і Ендрю Бітті, популяційні біологи, зазначають, що австралійський континент «може підтримати більше шведів (і набагато більше ефіопів), ніж американців» (1992) через різницю у кількості споживання (якщо вони не почали споживати, як австралійці, коли вони приїхали сюди, так як австралійці споживають майже так само на людину, як північноамериканці).
Деградація навколишнього середовища є наслідком кількості людей, споживання на людину та впливу на навколишнє середовище кожної одиниці споживання. Збільшення населення Австралії вплине на використання її ресурсів, якщо додаткові цифри будуть відшкодовані меншим споживанням на людину, або збільшенням ефективності використання ресурсів. У дослідженні для комітету з питань народонаселення Національної ради з питань народонаселення, Дж. Макглінн підрахував, що для того, щоб постійно зберігати ресурси, коли населення та доходи постійно збільшуються, буде потрібно 3,11 процентів підвищення ефективності використання ресурсів на рік.

Проте, інше дослідження, яке цитує комітет з питань народонаселення Національної ради з питань народонаселення, показало, що підвищення ефективності не перевищило 2,1 відсотка з 1965 року. (Комітет з питань проблем народонаселення 1992 р., Стор. 44)